зміст навчальної програми з української мови
Пояснювальні записки до навчальних програм, переважно є якісними, особливо з читання, математики, предмета я у світі, природознавства, музичного мистецтва. Забезпечити соціально - культурний розвиток особистості; формування культури мислення як прояву розумових властивостей; формування цілісної природничо - наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає основні закони і закономірності про природу та місце в ній людини; формування в межах вікових можливостей узагальнених способів (алгоритмів) предметно - перетворювальної діяльності з дотримання безпечних прийомів ручної праці та економного використання матеріалів; сприяння зміцненню здоров’я і нормальному фізичному розвитку; реалізація комунікативної функції фізичного виховання; розширення функціональних можливостей систем організму шляхом цілеспрямованого розвитку основних фізичних якостей і природних здібностей. Значно збільшено перелік пісень для виконання, що пропонуються на вибір учителя, що розширює можливості творчого підходу педагога до вибору репертуару та диференціації навчального процесу.
У програмі з образотворчого мистецтва, у порівнянні з чинною, більш логічно структурований зміст, зменшено кількість тем, які згруповано за видовою та жанровою категоріями.
Позитивною ознакою проектів нових навчальний програм є те, що в них задекларовано засади компетентісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу.
При цьому діяльнісна змістова лінія спрямована на формування в молодших школярів уміння вчитися, організовувати свою працю для досягнення результату, виконувати мисленнєві операції і практичні дії, володіти уміннями й навичками самоконтролю та самооцінки.
Навчальна програма з літературного читання спрямована на формування читацької компетентності молодших школярів – базової складової комунікативної і пізнавальної компетентностей; передбачено ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення курсу літератури в основній школі. У навчальній програмі з основ здоров’я з метою формування здоров’язбережувальної компетентнтності зміст та вимоги до навчальних досягнень учнів сформовано на діяльнісній та ціннісній основі. Зміст навчального матеріалу наскрізних тем соціальна складова здоров’я та психічна і духовна складова здоров’я доповнено актуальними темами, спрямованими, зокрема, на спонукання учнів до самостійного прийняття рішень; практичні роботи спрямовані на моделювання поведінки учнів. В контексті реалізації нової редакції державних стандартів початкової освіти важливим у відборі змісту нових навчальних програм має стати створення передумов для досягнення кожним школярем чітко визначених програмою навчальних результатів. Аналіз проектів навчальних програм дає підстави зробити висновок про те, що поки не вдалося розвантажити зміст початкової освіти від надлишкового інформаційного матеріалу.
Комахи взимку, життя риб взимку, птахи взимку, живлення птахів взимку, осілі птахи, кочові птахи, підгодовування птахів взимку, звірі взимку, активний спосіб життя і зимова сплячка звірів, взаємозв’язки між станом неживої природи взимку та життям рослин і тварин. Матеріал, звісно, важливий, але навіть дуже досвідчений вчитель не зможе в рамках одного уроку дізнатися про життєвий досвід кожної дитини з цих питань. Мозок і нерви, і функцію нервової системи, і головний та спинний мозок, і нерви як провідники в нервовій системі, і керування диханням, серцебиттям, перетравлюванням їжі, і чинники, які шкодять нервовій системі тощо. Цікавим видається розділ запитай у природи, проте, на думку цом, було б доцільно розробити його не лише для першокласників, а також і для учнів 2 - 4 - х класів. Кулястість землі; карти півкуль; горизонт; сторони горизонту; лінія горизонту, а також виконати практичну роботу на тему визначання сторін горизонту за компасом у приміщеннях класу, школи, вдома, на подвір’ї. Впродовж цього уроку ще й має бути виконана практична робота надання першої допомоги при різних ушкодженнях кровоносних судин; вимірювання пульсу у стані спокою й після навантаження. Очевидно, що навіть за умови повного матеріального забезпечення школи дев’яти - десятирічні діти не здатні протягом 40 хвилин осягнути такий обсяг навчального матеріалу.
Проте спроби визначитися з системою оцінювання навчальних досягнень зроблено лише у проектах навчальних програм з основ здоров’я, фізичної культури, природознавства та трудового навчання. Наприклад, для того, щоб отримати досить низьку оцінку у 5 балів, учень початкової школи повинен не більше й не менше, а цілеспрямовано виявляти у процесі спостереження і називати більшу частину спільних ознак невеликої групи подібних об’єктів і простих зв’язків між ними тощо. Для отримання ж 9 - ти балів учню початкової школи потрібно встановлювати засвоєні на уроці міжпонятійні зв’язки; висловлювати оцінні судження про об’єкти природи, поведінку свою й інших у природі, для пояснення використовує як засвоєні природничі і нормативні знання, так і знання з життєвого досвіду, користуватися пошуковими системами інтернет, періодичними виданнями тощо.
Коментарі
Дописати коментар