формування естетичного досвіду молодших школярів на уроках української мови

формування естетичного досвіду молодших школярів на уроках української мови

Таким чином, з концепції випливає, що сутність комунікативного спрямування виявляється в навчанні учнів розв’язувати мовленнєві завдання з метою оволодіння високим рівнем спілкування українською мовою. Головне завдання для вчителя – це створити оптимальні умови творчого потенціалу кожної дитини на уроках словесності, атмосферу праці та взаємодії між педагогом та учнями.

Мета статті – розкрити роль мовленнєвої компетентності в розвитку особистості, створити умови для творчої активності учня шляхом запровадження інтерактивних методів, особистісно орієнтованих технологій навчання. Наш світ стає складнішим і динамічнішим, тому інтеграція в сучасне суспільство й пошук свого місця в житті вимагають від кожної людини дедалі більших зусиль і компетенцій. Важливим фактором успішної реалізації компетентісного підходу в навчанні є добирання ефективних методів, прийомів навчання і форм організації навчальної діяльності. Тому значну частину часу на уроці приділяють роботі над значенням слова і кількісному нарощуванню словникового запасу слів учнів, збагаченню їхнього мовлення різними граматичними формами розвитку вміння користуватися мовними засобами відповідно до норм літературної мови.

Формуючи навички говоріння, які передбачають побудову діалогічних і монологічних висловлювань, на кожному уроці ми створюємо ситуації, які змушують дитину говорити, спонукають до висловлення думки.

Відповідь на поставлене запитання; побудова діалогів за зразком; малюнком; словесно - описаною ситуацією; обговорення життєвих ситуацій, складання текстів; побудова своїх висловлювань на основі прослуханих чи прочитаних творів; імпровізація казок, словесне малювання. Ми навчаємо учнів вести діалог із автором твору, спілкуватися з ним, на основі змісту тексту формуємо вміння, самостійно крок за кроком відкриваємо й засвоюємо цінності твору, обговорюємо результати в групах. На уроках потрібно заохочувати діяльність учнів, переконуючи їх у необхідності свідомого засвоєння матеріалу, знань, які знадобляться їм у майбутньому, стимулювати мотивацію, створювати ситуацію успіху.

Це знижує психологічне навантаження, допомагає учням подолати страх помилок, вільно долучатись до роботи, тобто створювати необхідні умови для успішного засвоєння навчального матеріалу.

Ми організовуємо роботу таким чином, щоб кожен школяр висловлював свої думки, як в усному, так і в писемному вигляді, створював зв’язні висловлювання, відповідно до мети, умов спілкування та норм літературної мови.

і чим міцніша вона буде, тим якіснішою стане надбудова, змістом якої є уміння досконало володіти всіма засобами рідної мови в будь - якій мовленнєвій ситуації. Тому досконале вивчення мови, володіння її багатствами, вміння дотримуватись правил спілкування, створювати і записувати зв’язні висловлювання, використовуючи виражальні засоби мови, правильно і усвідомлено читати – важлива і актуальна задача освітнього процесу.

Володіння мовленнєвою компетентністю є не тільки складовою професійних умінь в різних сферах діяльності, а й показником культури мислення, а також загальної культури людини.

Отже, головною метою у формуванні мовленнєвої компетентності є виховання любові до рідної мови, бажання постійно збагачувати, відшліфовувати, вдосконалювати власний словниковий запас. Тому важливо, щоб з перших днів життя батьки оточили дитину любов’ю, звертались до неї літературною мовою, вчили говорити правильно, прищеплювали любов до рідної мови.

Найголовніший період опанування рідної мови припадає на перші шкільні роки, коли перед дитиною немовби відчиняється вікно у навколишній світ і вона вперше бачить безліч речей, предметів, явищ, відносин. Ушинський зазначав, що мова - найважливіший, найбагатший і найміцніший зв’язок, що з’єднує віджилі, живущі і майбутні покоління народу в одне велике, історичне живе ціле.

Апресян); уміння адекватно й доречно на практиці користуватися мовою в конкретних ситуаціях, застосовувати для цього як мовні, так і позамовні (міміка, жест) та інтонаційні засоби виразності мовлення (а. Для того, щоб створити оптимальні умови для роботи з розвитку мовлення, я пов’язую його з розвитком мислення, комунікативно – діяльнісними потребами учнів, з їх життям і діяльністю (навчально - трудовою, громадською, ігровою, сімейною, шкільною). Для того щоб подолати такі недоліки, пропоную читання групи слів, речень на одному диханні, дихальні вправи, промовляння скоромовок, чистомовок, вимову складів із чергуванням звуків у різному темпі. Щоб вивчення рідної мови, розвиток мовлення учнів стали цікавим і зрозумілим для дитини процесом, застосовую різні форми, методи роботи, нові технології. Завдання моїх уроків – навчити дітей того, як у подальшому житті використовувати набутий ними досвід для розв’язання власних проблем і досягнення успіху.

Здобутий дітьми чуттєвий досвід, знання про довкілля, сформовані способи творчої діяльності та прийоми розумових дій активізувалися на уроках української мови та літературного читання на рівні міжпредметних зв’язків та міжпредметної інтеграції. Поява та швидке поширення інформаційно - комунікаційних технологій та інтернету дозволяє використовувати їх у мовній освіті як засіб навчання, спілкування, розвитку, виховання, інтеграції у світове співтовариство. Саме поширення ікт в мовній освіті спричинило появу нової галузі методики навчання мови – електронної (комп’ютерної) лінгводидактики, що визначається як науково обґрунтована цілісна лінгводидактична система створення і використання у процесі навчання української мови та мовлення електронних освітніх ресурсів. Апаратні (комп ютер, принтер, мультимедійний проектор; клавіатура, миша; сканер, фотоапарат, камера, магнітофон; наземні, кабельні, радіо - , стільникові, супутникові системи зв язку; локальні мережі, мережа інтернет) й програмні (комп ютерні навчальні програми, комп ютерні словники, енциклопедії, довідники, комп ютерні програми - перекладачі, електронні бібліотеки, тренінги, електронні бази даних, банки електронної інформації, електронні фонди, теле - , відеоконференції, списки розсилки, веб - проекти, чати, форуми, навчальні сайти, інтернет - ресурси; тренажери для введення тексту, графіки; тестові середовища, експертні системи, інформаційні системи управління). Учнів необхідно вчити не тільки добре висловлювати свої думки, але й виробляти у них уміння стежити за розвитком думки під час слухання або читання, розуміти значення загального тону гучності тощо, тобто правильно сприймати мовлення співбесідника. Застосовуючи ці закони, школяр свідомо будує своє мовлення, відбирає найбільш точні слова і вирази, перетворюючи мовлення на все досконаліший засіб спілкування з людьми.

При доборі методів навчання третьокласників складати твори українознавчої тематики за допомогою ікт ми, по - перше, враховували найважливіші функції навчання. Для виявлення впливу експериментальної методики навчання на якість знань, умінь і навичок учням третіх класів були запропоновані такі завдання з математики по темі усне додавання і віднімання в межах 1000. У контрольному класі третина учнів виконали завдання на середній рівень і 5% на початковий, а в експериментальному відповідно17%, на початковому рівні - 2%. Розв язання цих актуальних проблем можливе лише на основі впровадження новітніх педагогічних технологій, які б давали можливість для розвитку творчих здібностей особистості. На попередніх уроках природознавства слід закріпити знання учнів про значення води, її властивості та три стани, сформувати уявлення про кругообіг води в природі, навчити робити розчини.

Формувати уявлення про значення води в природі, про цінність її для людини, про шляхи забруднення і способи охорони від забруднення, про участь дітей в охороні та збереженні води; формувати вміння висловлювати оцінні судження; удосконалювати вміння працювати в групах, спостерігати, порівнювати, робити висновки, бачити зміни в природі та вміти їх пояснювати; розвивати усне та писемне зв язне мовлення; виховувати естетичне сприймання природи, екологічні почуття, прагнення зберегти природу, охороняти її, зокрема воду.

А тепер візьміться за руки і зігрійте ним тих, хто поруч з вами, посміхніться один одному, побажайте успіху, адже у нас сьогодні дуже відповідальний день. Для того, щоб стати високоосвіченою людиною, треба багато працювати, багато знати, вміти систематизувати здобуті знання, використовувати їх на практиці. А я, у свою чергу, сподіваюсь, що ви будете правильно, точно й красиво висловлювати свої думки, відстоювати свої точки зору, злагоджено працювати в групах, робити висновки.

(відходи промислових підприємств, погані очисні споруди, побутове сміття, стічні води, витік нафти під час видобутку на берегах та з суден, отрутохімікати і мінеральні добрива, які дощ змиває з полів). Тижневе спостереження за станом чотирьох листочків з однієї рослини під час їх перебування в окремих склянках із забрудненою і чистою водою надало можливість нам зробити висновок. Дуже часто стічні води скидають прямо в водойми, а це дуже небезпечно, оскільки вони містять хвороботворні мікроби, перероблені медикаменти, чистячі, мийні і дезинфікуючі засоби, здатні знищити все живе.

Словникова робота розвиває увагу учнів до значення і вживання слів, виховує у них потребу у відборі необхідного слова для точного висловлення думки, чуття мови.

У 3 - 4 класах на уроках української мови учні мають засвоїти списки слів, написання яких відрізняється в російській і українській мовах, однак в українській мові не регулюються певними правилами.

Другий етап - словниково - орфографічні вправи, які в комплексі спрямовані на стійке засвоєння дітьми правопису, орфоепічну вимову, правильну побудову граматичних конструкцій, активізацію активної лексики та розвиток зв язного мовлення. Протягом усього року вивчені слова повторюються шляхом швидкого промовляння, систематично вводяться у вправи, які виконуються на уроці, до каліграфічних хвилинок, словникових та контрольних диктантів. 1) тлумачення слова; 2) вимова слова; 3) походження слова; 4) спільнокореневі слова; 5) синоніми, 6) антоніми; 7) фразеологізми; 8) практичний матеріал (прислів я, приказки, прикмети, загадки, речення з художніх творів, вірші). Прекрасне закладене у самій природі фразеологізмів, у їх виражальних можливостях, в експресивності фразеологічних одиниць, у доречному їх уживанні в різних стилях мови.

Всі різновиди роботи, використані на уроках сприяють збагаченню словникового запасу учнів, формують у них мовне чуття, розвивають мовленнєві уміння, виховують інтерес до слова. Тому так важливо саме в початкових класах сформувати в учнів технічну сторону читання, уміння працювати з різними видами текстів, забезпечити максимальний вплив твору на школяра. Розвиток мовлення у молодшого школяра виявляється в тому, що в нього виробляється навичка читання, тобто досить швидке і правильне пізнання літер та їх поєднань, і перетворення побачених знаків у вимовлені звуки, звукосполучення, тобто у слова. Для цієї роботи потрібна складна розумова діяльність, насамперед аналіз, абстрагування й узагальнення; вона розвиває в дітей гнучкість мислення та мову.

Тому, опрацьовуючи будь - який жанр художнього тексту на уроці, вчитель, виходячи з рівня розвитку дітей класу, спонукає їх знаходити через форму слова позицію автора, формулювати етичні та естетичні оцінки дійових осіб, ставити себе на місце того чи іншого персонажа, уявно діяти за нього і передавати головний сенс його діяльності через творчу розповідь. Сама навколишня дійсність, навчальний процес, ілюстративний матеріал, наочні посібники, технічні засоби, які вчитель використовує у ході розповідей та бесід з учнями.

Амам, анар, ашас, ашам, ашан, атав, ашак, афаш, атад, апал, агав, акйам, акйаб, абраф, акшач, акйач, акпап, апмал, атрап, акрам, талас, талах, нажак, сарат, нараб, акшатп, акравс, йавмарт. Дана вправа націлена на увагу до тексту, свідоме освоєння того, що читають, уміння точно відповідно до задуму побудувати висловлення, осмислено вживаючи те або інше слово. Вправа формує вміння швидко схопити зміст що читає, читати по здогаду, запам ятовувати, будувати висловлення, використовуючи всі мовні можливості, а також стежити за висловленнями співрозмовника. На основі цієї вправи можна організувати цікаву й змістовну гру, пам’ятаючи, що речення може складатися з одного слова й нараховувати 40 і навіть більше 100 слів.