людські ресурси в сфері туризму реферат

людські ресурси в сфері туризму реферат

Чоловіки у віці 16 - 59 років і жінки у віці 16 - 54 років, за винятком непрацюючих інвалідів i і ii груп та непрацюючих осіб працездатного віку, які отримують пенсії по пільгах або по старості; • населення старше і молодше працездатного віку, зайняте у виробництві (фактично працююче). Де нтсв) - населення у працездатному віці; і - непрацюючі інваліди i і ii груп працездатного віку; пл - непрацюючі пільгові пенсіонери працездатного віку; пр - працюючі пенсіонери; рп - працюючі підлітки.

• 0 - 16 років - як правило, вважається непрацездатним віком, однак відповідно до тк рф у разі отримання основного загальної освіти, або залишення даної установи відповідно до федеральним законом трудовий договір можуть укладати особи, які досягли віку 15 років. У деяких випадках трудовий договір може укладатися з особами, які досягли 14 років, за погодженням з одним з батьків (опікуном, піклувальником); • 16 - 54 років - для жінок (включно); • 16 - 59 років - для чоловіків (включно). Простежуються тенденції скорочення частки населення молодше працездатного і працездатного віку і збільшення частки населення старше працездатного віку.

Фахівці прогнозують помітне скорочення загальної чисельності населення і частки населення в дорабочей віці, стабілізацію частки населення у пенсійному віці і зростання частки населення в робочому віці, старіння населення, що в подальшій перспективі призведе до скорочення чисельності населення в працездатному віці. У західній економічній науці немає єдиного підходу до визначення трудових ресурсів, тому в національних статистичних виданнях країн з ринковою економікою, а також у міжнародній статистиці зустрічаються різні поняття, що мають відношення до характеристики даної категорії. Працездатне населення - це основна частина трудових ресурсів у працездатному віці, що володіє необхідним психофізичним розвитком, знаннями і практичним досвідом і здатна повноцінно брати участь у фізичному та інтелектуальному труде.

Вони стосуються людей, зайнятих роботою, пов язаною з високою психофізіологічної навантаженням або несприятливими умовами праці (хімічна галузь, металургійна галузь, балет і т. Обмежена соціальна політика ідеологічно обгрунтовувалася, висловлюючись у твердженні про її неефективність і несправедливості безкоштовної роздачі соціальних благ з відповідним відмовою від зобов язань. Це відбувалося на тлі нового соціального розшарування, який проявлявся на нижньому рівні в неможливості для людини звичайною працею за своєю спеціальністю за наявності певної кваліфікації забезпечити собі навіть мінімальний рівень існування. При цьому у нас склалася парадоксальна ситуація, коли підприємства начебто працюють, людина начебто трудиться, але заробітна плата не виплачується місяцями або її величина не порівнюється з елементарними потребами.

Під туристичними ресурсами розуміють сукупність природних та штучно створених людиною об єктів, що мають комфортні властивості та придатні для створення туристичного продукту.

Рекреація - розширене відтворення сил людини (фізичних, інтелектуальних та емоційних) або діяльність, спрямована на відновлення продуктивних сил людини.

Площа освоєних та потенційних рекреаційних територій в україні (без радіаційне забруднених) становить 12, 8% території країни і розподіляється відповідно до природних особливостей семи рекреаційних регіонів. Геополітичне положення (розташування території, наявність трудових ресурсів, транспортних комунікацій, джерел сировини, енергії, історія розвитку території, традиції та ін. Згідно з оцінкою ландшафтних ресурсів (ндш містобудування), потенційний фонд природоохоронних, оздоровчих та рекреаційних територій становить 12, 1 млн. Від 8 до 13% - тернопільська, херсонська, закарпатська, івано - франківська, хмельницька області; 5 - 7% - сумська, рівненська, чернівецька області; 3 - 5% - чернігівська, львівська області, республіка крим; до 3% - донецька, миколаївська, полтавська області; до 2% - волинська, житомирська, запорізька, одеська, черкаська області; до 1% - вінницька, дніпропетровська, київська, кіровоградська, луганська, харківська області. На базі грязьових покладів працюють курорти бердянська, куяльницький, хаджибсйський та ін а на курортах миргород, моршин, немирів, черче поширені торфові грязі. Найбільше архітектурно - історичних пам яток, що охороняються державою і церквою, у львівській (3934), київській (2886) та чернігівській (2859) областях. В україні виявлена значна кількість таких об єктів, деякі з них мають світове та європейське значення та унікальний історико - інформаційний, духовно - естетичний, інтернаціональний потенціал. і нарешті, третя група туристичних ресурсів, яка представлена сучасними здобутками світового рівня в промисловості, сільському господарстві, будівництві, медицині, спорті, науці та культурі. Поступово туристичні можливості використовуються політиками, бізнесменами, вченими, спортсменами, артистами, просто рядовими громадянами з усіх країн світу, які приїздять в україну з метою вивчення та обміну передовим досвідом в авіабудуванні, металургії, медицині, участі в спортивних змаганнях, проведенні концертних заходів та ін. В україні вже стало регулярним проведення міжнародних і національних туристичних виставок, салонів, бірж, ярмарків, фестивалів, конкурсів, які з кожним роком залучають все більше і більше іноземних гостей. Отже, маючи такий ресурсний потенціал, туризм україни повинен сприяти зміцненню економіки країни, наповненню державного бюджету, зростанню добробуту українських громадян, збереженню історико - культурної спадщини, піднесенню духовного потенціалу суспільства. Рекреаційні можливості україни характеризуються також наявністю 3304 санаторно - курортних та оздоровчих закладів різної відомчої підпорядкованості та форм власності, в тому числі. Санаторії 487, санаторії - профілакторії - 357, бази та інші заклади відпочинку - 2015, пансіонати відпочинку - 235, будинки відпочинку - 38, пансіонати з лікуванням - 68, інші заклади - 104. Більшість готелів, мотелів, кемпінгів, санаторіїв, баз відпочинку та туристичних баз будувались за проектами, що сьогодні не відповідають міжнародним стандартам. Типологічна уніфікація засобів розміщення дозволить створити стандарт, центральною частиною якого має стати класифікація засобів розміщення, розроблена вто. Основні елементи інфраструктури повинні виконувати не тільки виключно рекреаційну функцію, а й служити провідним фактором поліпшення всього соціально - економічного життя країни.

Питання охоплює проблему транзитних перевезень, організацію залізничного сполучення, розвиток автомагістралей, повітряного, морського, річкового транспорту.

Авіаційний, автомобільний, залізничний, річковий і морський транспорт здатні забезпечити перевезення туристів з резервом транспортних потужностей на деяких видах транспорту.

Проблема інфраструктурного облаштування території україни може бути вирішена лише завдяки інвестуванню в її розбудову великих коштів, в тому числі з боку центральної та місцевих влад, її розв язання можливе лише в контексті практичних дій по економічному піднесенню країни.

З одного боку, населення - є носій людських ресурсів - це споживач туристичних послуг, а з іншого - формує трудоресурсний потенціал трудомісткої галузі економіки, якою є туризм. Основою кадрового потенціалу будь - якого підприємства є економічно активне населення, тобто частина населення, яка забезпечує виробництво товарів і надає різноманітні послуги, в тому числі й туристичні. Учні й студенти; пенсіонери; інваліди; особи, зайняті у домашньому господарстві, доглядають дітей, хворих; безробітні й особи, які припинили пошук роботи, але можуть працювати, та ті, котрим немає необхідності працювати.

До категорії зайнятих входять особи у віці 15 - 70 років, а також особи, які виконували роботу за наймом, тимчасово відсутні на роботі через хворобу або травми, догляду за хворими та ін. До категорії безробітних (за методологією моп) належать особи 15 - 70 років, котрі на певний момент працездатні, але не мають роботи чи заробітку, зареєстровані в органах зайнятості або шукають роботу і згодні приступити до роботи.

Велика часка живої праці; велика ступінь впливу на процес виробництва та реалізацію туристичного продукту суб єктивних чинників і туристичного підприємства, і клієнта; комплексність виробництва туристичного продукту - результату злагодженої роботи самостійних колективів, праця котрих підпорядкована задоволенню потреб клієнта. Так, у карпатських областях відсоток зайнятих працездатного населення найнижчий, у середньому в україні він становить 58, 7 %, а в карпатських областях - 56, 3 %. Туристів, котрі зупиняються в готелях, створено 279 місць працевлаштування у самому туризмі та 107 - для зайнятості, не пов язаної з туризмом безпосередньо 62, а саме - на будівництві й ремонті об єктів розміщення туристів, у харчовій промисловості, сільському господарстві, у галузях обслуговування - на транспорті, в закладах, які беруть участь в організації видовищних заходів, спортивних змагань, об єктах ресторанного і готельного бізнесу та ін. Беліз, бермуди (велика британія), вануату, домінікана, гваделупа (франція), йорданія, ісландія, іспанія, італія, кабо - верде, коста - рика, кот - д івуар, куба, лаос, маврикій, намібія, нова зеландія, португалія, сейшели, сент - вінсент іґренадіни, сент - кітс і невіс, суринам, сша, туніс, фіджі, швейцарія, ямайка. Збільшення кількості працюючих жінок, тенденція до пізніх шлюбів і зростання доходів на кожного члена сім ї впливає на збільшення кількості ділових поїздок, поїздок з метою відпочинку й оздоровлення. Послаблення імміграційних обмежень також сприятиме переміщенню людських ресурсів із країн третього світу до розвинутих країн, де значна їх частина трудовлаштується у туристичні галузі. Уже на сучасному етапі у швейцарії кожен другий робітник - іммігрант, німеччині - третій, будучи зайнятими у секторах готельного та ресторанного бізнесу.

У центрально - східній європі такі кадри навчають в університетах на кафедрах географічного (польща), економічного (сербія) або історичних факультетів (литва) 68. Визначальною у розв язанні цієї проблеми повинна бути держава, яка указами, нормативними актами сприятиме підвищенню якості підготовки кадрів відповідно до вимог і потреб сучасного національного та світового туристичного ринку 69. Фахові університети можуть спеціалізуватися на підготовці працівників середнього рівня для готельно - ресторанного бізнесу, організації туристичної діяльності. В період економічної кризи, коли знижуються потоки клієнтів, наприклад, для власників готельного бізнесу, що залишається найслабшою ланкою в українській сфері обслуговування, важливо організовувати навчання власного персоналу - покоївок, чергових, портьє, рівень яких здебільшого не відповідає сучасним вимогам. Туристів, котрі зупиняються в готелях, створено 279 місць працевлаштування у самому туризмі та 107 - для зайнятості, не пов язаної з туризмом безпосередньо62, а саме - на будівництві й ремонті об єктів розміщення туристів, у харчовій промисловості, сільському господарстві, у галузях обслуговування - на транспорті, в закладах, які беруть участь в організації видовищних заходів, спортивних змагань, об єктах ресторанного і готельного бізнесу та ін. У центрально - східній європі такі кадри навчають в університетах на кафедрах географічного (польща), економічного (сербія) або історичних факультетів (литва)68. Визначальною у розв язанні цієї проблеми повинна бути держава, яка указами, нормативними актами сприятиме підвищенню якості підготовки кадрів відповідно до вимог і потреб сучасного національного та світового туристичного ринку69. Вивчення людських ресурсів має велике значення для оцінки ринку праці й розробки відповідної демографічної політики з метою впливу на процеси відтворення населення та його зайнятості. По - перше, люди не лише створюють, а і споживають матеріальні та духовні цінності; по - друге, багатогранність людського життя не вичерпується лише трудовою діяльністю, а отже, щоб ефективно використовувати людську працю, потрібно завжди враховувати потреби людини як особистості; по - третє, науково - технічний прогрес і гуманізація суспільного життя стрімко збільшують економічну роль знань, моральності, інтелектуального потенціалу та інших особистих якостей працівників, які формуються роками і поколіннями, а розкриваються людиною лише за сприятливих умов. Однією з передумов успішного економічного розвитку як на мікро - , так і на макрорівні є врахування інтересів людей в будь - яких діях, спрямованих на підвищення ефективності функціонування господарського механізму.

Особливого значення грамотне узгодження соціально - економічних перетворень з потребами і долями людей набуває в наш час у зв язку з докорінною перебудовою системи суспільних відносин. Найсуттєвіші перетворення відбуваються саме в соціально - трудовій сфері, зачіпаючи інтереси мільйонів людей і відображаючись на результатах економічного розвитку всієї країни.

Разом з тим населення - це те джерело, той матеріал, з якого утворюються всі інші групування людей (наприклад, ті, що в економіці праці позначаються економічно активним населенням, трудовими ресурсами). Економісти розглядають населення як джерело ресурсів для праці, як носія певних економічних відносин і, що дуже важливо, як споживача, що формує попит. Нижня межа працездатного віку передбачає, що до початку трудової діяльності людина повинна здобути певний рівень фізичного та розумового розвитку, для чого потрібен час (мінімум перші 16 років життя). Для деяких видів трудової діяльності, що пов язані з роботою у несприятливих умовах праці або вимагають від працівника якостей, що з віком помітно зменшуються (наприклад, спорт, балет), пенсійний вік настає раніше на 5 - 10 років, а інколи і більше.

Слід зазначити, що в багатьох розвинених країнах законодавче встановлена верхня межа працездатного віку на 5 - 10 років вища, ніж в україні, але і середня тривалість життя там значно перевищує аналогічні показники нашої країни.

Види руху (природний, міграційний, соціальний, економічний) визначаються особливостями зміни чисельності та складу населення в країні в цілому і в окремих регіонах. Трудовий потенціал - це гранична величина можливої участі працюючих у виробництві, інтегральна оцінка кількісних і якісних характеристик економічно активного населення. Трудовий потенціал вимірюється за кількістю працездатних осіб та робочого часу (у людино - роках, людино - днях, людино - годинах) і залежить також від якісних характеристик. Здоров’я, освіти, активності, професіоналізму, моральності, мотивованості, вміння працювати в колективі, творчого потенціалу, активності, організованості та ін. Здоров’я населення країни характеризується середньою тривалістю життя, часткою інвалідів, смертністю за віковими групами в залежності від різних причин, розміром та часткою витрат на охорону здоров я тощо. Моральність суспільства визначається його релігійністю, відношенням до інвалідів, дітей, престарілих, показниками соціальної напруги, злочинності тощо. Творчий потенціал і активність проявляються темпами науково - технічного прогресу в країні, доходами від авторських прав, кількістю патентів та міжнародних премій і т. Організованість на рівні суспільства можна оцінити якістю і стабільністю законодавства, обов язковістю дотримання законів і угод, стабільністю політичної ситуації, якістю доріг та громадського транспорту тощо. Рівень освіти населення характеризується середньою кількістю років навчання в розрахунку на одну людину, часткою витрат на освіту в державному бюджеті, доступністю різних рівнів освіти тощо. Чим вищий професійний рівень працівника, тим більше він соціально захищений від кон’юнктурних коливань виробництва, тим більша його конкурентоспроможність на ринку праці. Більш часта зміна професій та робочих місць, синдром другої кар’єри; прогнозування перспективи на все трудове життя; розширення профілю працівників за рахунок поєднання технічних, економічних, психологічних знань та навичок; розвиток гнучкості мислення, інноваційних навичок; персоніфікована освіта, орієнтація на самовдосконалення, на розвиток особистості. Система освіти як інститут духовного виробництва та інтелектуального розвитку особи, нарощення її творчого потенціалу повинна формувати таку сукупність знань і навичок членів суспільства, які могли б забезпечити можливість їх доцільної діяльності в системі суспільного поділу праці. Система освіти складається із закладів освіти, наукових, науково - методичних і методичних установ, науково - виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти, а також системи послідовних освітніх програм і державних освітніх стандартів різних рівнів і спрямованості. Дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно - технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; самоосвіту.

Під час використання вони безперервно відновлюються самою природою, однак, їх природне відтворення (відновлення родючості ґрунтів, деревної й трав яної маси, кількості тварин тощо) часто не збігається з темпами використання. Тому, щоб їх не втратити, треба розшукувати нові родовища та технічно правильно експлуатувати вже знайдені, тобто максимально вилучати цінні речовини з родовищ. Тільки забруднення вод та атмосфери може стати серйозною перешкодою подальшого розвитку виробництва, призвести до погіршення умов життєдіяльності населення. Енергохімічні (вугілля, нафта, природний газ, уран, торій, горючі сланці, торф тощо); рудні (руди чорних, кольорових, рідкісних, розсіяних, благородних металів); нерудні металургійні (флюси, вогнетриви); гірничо - хімічні (апатити, нефеліни, кам яна, калійна солі, сірка, сірчаний колчедан, барій, фосфорити); технічні (алмаз, корунд, азбест, тальк, каолін, графіт, слюда); будівельні (глина, гіпс, природний камінь); гідротермальні (прісні та мінеральні природні підземні та поверхневі води). Наприклад, для розвинутих країн і країн, що розвиваються, починаючи з 2000 року, запасів вугілля, залізної, марганцевої та хромової руд, фосфатної сировини та калійних солей при споживанні на сучасному рівні має вистачити ще на 100 - 300 років. Запасів поліметалічних руд, що містять нікель, кобальт, вольфрам, молібден, мідь, свинець, цинк, олово, а також азбесту, самородної сірки залишається тільки на 30 - 60 років. Раціональне використання мінеральних ресурсів передбачає їх комплексне освоєння, застосування у виробництві енерго - та ресурсозберігаючих технологій, активне впровадження оборотного (або повторного) використання ресурсів. Виробництво з використанням повторних ресурсів чорних та кольорових металів, паперово - картонних виробів, будівельних матеріалів, скла та інших дає значну економію мінеральних, біологічних ресурсів та енергії. Можна сказати, що на очах одного покоління виникла одна з найбільших проблем людства - проблема води, яка охоплює і ц комплексне використання та охорону.

Сільськогосподарськими землями (включаючи ріллю, луки, пасовища, сади, плантації) зайнято близько 35%, лісами та чагарниками - понад 30%, населеними пунктами, промисловістю та транспортом - 3% земельного фонду світу.

У світі нині розорано і обробляється 10, 8% загальної площі земельних ресурсів, зайнято луками та пасовищами 23, 2%, загальна площа сільськогосподарських угідь становить 34%. Тенденція зростання кількості населення і зниження землезабезпеченості загострюють необхідність розширення загальної площі сільськогосподарських земель. Відтворення ґрунтового покриву відбувається дуже повільно, зі швидкістю 0, 2 - 2 см за 100 років, тобто на утворення мінімально необхідного для землеробства шару ґрунту потужністю 18 см потрібно 1000 років. Головна і найбільш серйозна проблема - опустелення земель через вирубування лісів, знищення природного покриву, розорювання, неправильну експлуатацію, надмірне випасання худоби, а також внаслідок промислового забруднення ґрунтів і водойм, що негативно позначається на рослинному покриві. Структура земельного фонду азії (без країн колишнього срср) значною мірою визначається наявністю посушливих або перезволожених територій, як займають майже 60% території азії, до того ж на гірський рельєф припадає близько 50% її площі. Гострий дефіцит земель них ресурсів відчувається в країнах з найбільшою густотою населення (сінгапур японія, індія, китай, бангладеш, республіка корея). Начало нового тысячелетия было отмечено не только подъемом международного туристского движения, но и появлением новых тенденций в развитии данной отрасли.

Территория россии обладает значительным потенциалом для развития туризма, в то же время, многие туристские ресурсы нашей страны используются не эффективно и не приносят должного дохода в экономику страны. Выполнил туризм оказывает огромное влияние на такие ключевые отрасли экономики, как транспорт и связь, строительство, сельское хозяйство, производство товаров народного потребления и другие, т. Во многих странах туризм играет значительную роль в формировании валового внутреннего продукта, создании дополнительных рабочих мест и обеспечении занятости населения, активизации внешнеторгового баланса. Він виступає одним з найважливіших результуючих показників ро - боти туристського підприємства, на який орієнтується потенційний інвестор при оцінці можливостей фірми.

Зручне географічне розташування, сприятливий клімат, різноманітний рельєф, унікальне поєднання природно - рекреаційних ресурсів, культурно - історичної спадщини, розгалуження санаторно - курортної бази - всі ці фактори зумовлюють конкурентні переваги україни в пропозиції туристичного продукту.

В банке можно найти информацию об управлении гостиничным бизнесом, рекреационных ресурсах крыма, алтая, приднестровья, объединенных арабских эмиратов и других стран, описание культурных городов, характеристику достопримечательностей россии и зарубежья. Метою роботи є розробка рекомендацій та пропозицій для покращення розвитку ринку туристичних послуг та міжнародного економічного співробітництва у цій сфері. Для забезпечення прийому, обслуговування та перевезення туристів формується та працює туристична інфраструктура — сукупність різних підприємств туристичної діяльності (готелі, туристичні комплекси, кемпінги, мотелі, пансіонати, підприємства харчування, транспорт, заклади культури, спорту тощо). • більш сильний вплив, особливо на ринках, де окремі продукти або сфери недостатньо вивчені; • зниження витрат; • більш широкий діапазон діяльності в порівнянні з можливим для окремо взятої організації. Адже він відіграє значну роль у підвищенні якості туристичного бізнесу, оскільки сприяє утвердженню і поширенню нових високих стандартів обслуговування. Это связано, с одной стороны, с отсутствием единого международного терминологического аппарата на эту тему, учитывая множество интерпретаций сущности туристических направлений, отличающихся подходами обоснования своих функций, составных частей элементов, обозначений в экономической системе.

Рекреационный туризм представляет собой передвижение людей в свободное время в целях отдыха, необходимого для восстановления физических и душевных сил человека. Туризм – це активна форма людського спілкування, що допомагає взаємопізнанню націй, розвитку взаєморозуміння та встановленню культурно - економічних зв язків між народами.

Туристические услуги составляют значительную часть потребляемых населением услуг и включают в себя отдых, возможность развития личности, познания исторических и культурных ценностей, занятия спортом, участия в культурно - массовых мероприятиях.