проектна діяльність у роботі директора школи

проектна діяльність у роботі директора школи

Директор - демократ усвідомлює потребу в шкільній раді, терплячий до критики, уміє вести діалог, не протиставляє себе колективу, спирається на колективну думку, діє обдумано і послідовно. Школою; обмеження адміністративного контролю; розширення гро - мадського контролю та самоконтролю; упровадження демократичної виборчої системи в усіх ланках діяльності школи; забезпечення глас - ності в діяльності школи як вияву.

Головну роль у діяльності підлітка відіграє нове психологічне утворення — самосвідомість, що відображає загальне положення дитини у системі соціальних відносин. Адміністрація спеціалізованої школи №59 висловлює щиру подяку класоводу 2 - в класу, маліченко тетяні федорівні, всім учням і батькам, які взяли активну участь у подробнее.

Готовність до ефективного використання в практичній діяльності основних принципів, методів та підходів до управління закладом загальної середньої освіти в умовах суспільних трансформацій. Численні дослідження (про них – далі) вказують на те, що після його успішного впровадження в учнів покращується мотивація до навчання та підвищується рівень досягнень. Також така форма роботи допомагає реалізувати частково програму ранньої профорієнтації учнів, аби в майбутньому випускники свідомо обирали професію і навчальний заклад. інна дьоміна, співзасновниця школи сучасних наук science gen та співавторка одного з проектів інтегрованого курсу “природничі науки” для старшої школи.

Онопрієнко оксана володимирівна, завідувач відділу початкової освіти інституту педагогіки напн україни, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник. Матеріал містить теоретичну частину, яка є результатом вивчення літератури з даної тематики та опис власного досвіду з організації інтелектуального клубу в школі. Описано метод створення клубу, цілі, задачі діяльності клубу, форми і методи роботи, надані методичні рекомендації з організації клубної діяльності в школі. Сучасне суспільство і зміни, що відбуваються в ньому, обумовлюють необхідність модернізації шкільної освіти в напрямку розвитку особистості учня, розкриття його внутрішнього потенціалу, формування активної життєвої позиції. Найважливішим педагогічним завданням є звернення вчителя до учня як суб єкта навчальної діяльності, як до особистості, яка прагне до самовизначення і самореалізації. Це завдання визначає пріоритет, стратегію і основні напрямки розробки методів навчання, що допомагають учням не тільки орієнтуватися в складному світі, а й володіти методами самостійного здобуття нових знань. Саме тому важливо побудувати роботу на уроках так, щоб кожен учень міг найбільш повно розкрити здібності й талант, розвивати ініціативу та творчий пошук, самореалізуватись у діяльності. Якщо говорити про метод проектів як педагогічну технологію, то вона включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю. Школа – це не місце підготовки майбутніх дорослих, а місце, де дитину вчать жити в навколишньому світі, спільно працювати з однолітками і дорослими людьми, тим самим набуваючи необхідних знань. Будь - яку дію, яка виконується індивідуально, у групі, за підтримкою вчителя або інших людей, діти повинні самостійно спланувати, виконати, проаналізувати та оцінити.

На підставі того, що ми знаємо про досвід дитини, отриманий у результаті її діяльностей, ми організовуємо для неї заняття в школі; ми говоримо, що вона одержує організований досвід, і потім ми вводимо дитину в накопичений людський досвід, увесь час встановлюючи зв язок між цими трьома видами досвіду.

Отже, основне методичне завдання – пов’язати у єдиний процес, поставити в обмірковану нами залежність три види досвідченої діяльності дитини, школи і життя. Універсалізація методу проектів і розвиток комплексної системи навчання призвели до того, що навчальні предмети відхилялися, систематичне засвоєння знань під керівництвом учителя на уроці підмінювалося роботою над завданнями, і рівень загальноосвітньої підготовки школярів стрімко знизився. На жаль, залишилося майже непоміченим та невикористаним усе позитивне, що пов’язане з розробкою методу проектів у зарубіжній та вітчизняній педагогіці, а також у практиці виховання. Думка про те, що розробка найефективніших систем навчання і виховання – робота з обґрунтування педагогічних проектів і є кінцевою метою всієї наукової роботи в галузі педагогіки, була сформульована в. Увага дітей увесь час утримується напруженою, від них вимагається постійна активна робота, вони мають самі собі намітити програму занять та інтенсивно її виконувати для того, щоб успішно проробити одне завдання і переходити до іншого. Самостійність, співпрацю дітей та дорослих, діяльнісний підхід, актуалізацію суб єктної позиції дитини в педагогічному процесі, взаємозв язки педагогічного процесу з навколишнім середовищем. Для того, щоб вивести освіту на дійсно новий етап розвитку важливо забезпечити індивідуальні освітні програми для кожної дитини на підставі компетентісно - орієнтованого змісту освіти.

Наш педагогічний колектив добре розуміє, що цінність життєтворчого простору полягає в можливості моделювати умови, максимально наближені до майбутнього життя вихованців, стимулювати процеси набуття особистісних ресурсів в умовах експериментальної діяльності. іван гнатович єрмаков зазначив, що найціннішим надбанням педагогіки життєтворчості є те, що її мета, зміст близькі не лише реформаторам - педагогам, а й дітям, які стають співтворцями нових моделей школи, глибше осмислюють своє життя, навчаються, щоб оволодіти мистецтвом життєтворчості, мистецтвом ефективного виконання життєвих і соціальних ролей. Педагогічний колектив школи, працюючи в даному напрямку, в постійному пошуку нових методів і засобів формування креативної особистості учасників навчально - виховного процесу.

Наша школа знаходиться в режимі переходу із функціонування у випереджальний розвиток педагогічної системи, а також на етапі оволодіння педагогами теорією і методикою проектування. За час експериментальних досліджень буде здійснена організаційна, науково - педагогічна та оптимізаційна робота по проектній діяльності школи на засадах життєтворчості згідно моделі. Така система роботи забезпечує вплив державного та громадського факторів в управлінні відповідно до шкільної моделі державно - громадського управління та факторів здійснення партнерства в освіті; поєднання відповідальності за прийняття колективних рішень, демократизацію управління та допомагає формувати позитивний імідж школи.

А педагогічні проекти ми розглядаємо, як важливий інструмент становлення найновіших форм спільної діяльності педагогів, учнів, громадськості, нового змісту й технологій навчально - виховного процесу.

Наукова новизна такого дослідження полягає в розробці теоретичних і технологічних засад впровадження методу проектів у навчально–виховний процес, що сприяє розвитку базових компетенцій, становлення учня як конкурентноспроможньої, компетентної особистості. Наш педагогічний колектив добре розуміє, що реалізація цих завдань потребує змістової перебудови усіх систем внутрішкільного середовища, розширення освітнього простору школи.

Ефективному використанню проектної технології передувала системна методична робота – відкрита для інноваційних технологій і ппд, яка адаптується до цілей даного проекту по тематичним напрямкам. Згідно плану реалізації вищезазначеного проекту здійснюється цілеспрямована робота по підвищенню професійної майстерності педагогів засобами колективних інтерактивних форм та самоосвітньої діяльності. З 2009 року в школі створена творча група педагогів, завдання якої є впровадження методу проектів у навчально–виховний процес та оволодіння інформаційно - комунікативними технологіями.

Михайлова катерина, учениця 10 класу, провівши соціологічне дослідження, розробила конструктивний план реалізації свого проекту щодо створення умов для змістовного дозвілля молоді села. В цих проектах досліджуються і пропонуються соціально - оздоровчі технології, концептуальні ідеї і практичні рекомендації по формуванню позитивної мотивації до здорового способу життя. Націлюємо, щоб вчитель в проектній діяльності займав лідируючу, а не домінуючу позицію і виконував роль режисера, консультанта і співучасника такого навчально - виховного процесу, який будується на діалоговій взаємодії. З цією метою цілеспрямовано працюємо над формуванням та удосконаленням проектної культури вчителя, яка як свідчить наш досвід, здійснюється більш результативно за рахунок інтеграції трьох видів діяльності. Incest sex movies xxx incest porn antalya escort bayan real sex stories antalya escort hardcore italian porn loiras peladas e gostosas mejicanas cojiendo real порно видео video porno alta risoluzione slow motion pussy stretch pain and pleasure penetrated by bbc monster cock marlene sex in nice skirt sucks and fucks. Основою методу проектів є розвиток критичного мислення, пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі. Метод проектів завжди припускає розв’язування деякої проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого – інтегрування знань, умінь із різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Результати виконаних проектів повинні бути “відчутними”, тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв’язання, якщо практична – конкретний результат, готовий до впровадження. Філософія мети та діяльності, результатів і досягнень, вона прийнятна для школи сьогодення, тому що дозволяє поєднати ціннісно - змістовні основи культури та процес діяльнісної соціалізації. • ознаки автодидактики (учасники проектування ніби автоматично, без спеціально означеної дидактичної задачі з боку організаторів засвоюють нові поняття, нові уявлення про різні сфери життя, про виробничі, особисті, соціально - політичні відносини між людьми, нове розуміння змісту тих змін, яких вимагає життя; • участь у проектній діяльності ставить дітей і дорослих у позицію господаря життя, тобто проектування виступає як принципово інша суб’єктна, а не об’єктна форма участі в соціальній діяльності; • проектування — це специфічний індивідуально - творчий процес, який вимагає від кожного оригінальних нових рішень і в той же час це процес колективної творчості. Таким чином, проектування може стати засобом соціального й інтелектуально - творчого саморозвитку всіх суб’єктів освіти (учнів, учителів, батьків), а в більш вузькому розумінні — засобом розвитку проектних здібностей. Робота над проблемною темою викликала необхідність вивчення національного й міжнародного передового досвіду, створення матеріально - технічної бази (комп’ютерні класи, підключення до мережі інтернет тощо), загального оновлення змісту освіти.

• наявність значущої у творчому, дослідницькому плані проблеми; • уміння вчителя ставити ключові та тематичні запитання; • практична значущість очікуваних результатів (публікація, постер, альманах тощо); • самостійна робота учнів на уроці або поза уроком; • структурування змістовної частини проекту (етапи, завдання, розподіл ролей тощо); • використання дослідницьких методів; • застосування комп’ютерних технологій (для пошуку інформації, спілкування з іншими учасниками проекту, створення кінцевого продукту проекту). Перша складова — організація стимулюючого енерго - інформаційного простору (предметного, соціокультурного, освітнього), для розвитку потенціальних можливостей дитини, його внутрішнього світу.

Соціально - комунікативної, суспільно - корисної, ігрової, фізично - оздоровчої, навчально - пізнавальної, науково - дослідницької, художньо - естетичної, туристсько - краєзнавчої, науково - технічної, декоративно - прикладної, еколого - натуралістичної. Четверта складова — психолого - педагогічна підтримка вирішення учнями своїх проблем, допомога їм у самопізнанні, самооцінці, самовизначенні та самоактуалізації. Основною рушійною силою в реалізації кожного проекту є вчитель, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно турбується за своє особистісне та професіональне зростання. • інформаційно - теоретичну; • організаційно - практичну із закріпленням та апробацією теоретичних знань на практиці; • рефлексивну із самостійною роботою вчителів з переосмислення та творчого аналізу своєї діяльності; • корекційну, яка спрямована на поповнення знань і практичних навичок учителів для подолання наявних труднощів; • методологічну, яка передбачає підготовку педагогів - тренерів, які можуть учити інших, створювати свої майстер - класи.

• шляхом розвитку творчого потенціалу особистості та її самореалізації; • середовищем, яке розвиває, формує соціальні вміння, навички та сприяє процесу набуття життєвого досвіду; • засобом перевірки відповідності особистого досвіду потребам особистісної активної ролі в суспільстві; • творчим звітом про рівень лідерської компетентності. Упровадження проектної технології у практику виховної роботи було визначено як пріоритетний в організації виховної роботи школи в цілому, так і в діяльності кожного класного колективу.

Виступ присвячений проблемі формування професійних компетенцій сучасного керівника навчального закладу для забезпечення впровадження освітніх інновацій на базі компетентнісного підходу як основи професійної підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі підвищення кваліфікації. Освіта має вирішальне значення для формування інтелектуального потенціалу, побудови демократичного суспільства, здобуття знання, необхідного для удосконалення всіх сфер життя. Однак, не менш важливу роль для стійкого економічного і соціального зростання, підвищення життєвого і культурного рівня населення відіграє інноваційне знання. Сьогодні знання перетворились у найбільш важливий фактор економічного розвитку «який би конкретний шлях не вибрала країна для подолання свого відставання, їй потрібно підвищити рівень і якість с воїх людських ресурсів. Відповідність освіти посаді всіх суб’єктів управління забезпечується періодичним підвищенням їх кваліфікації в закладах післядипломної освіти шляхом стажування або самоосвіти.

Метою виступу є висвітлення досвіду діяльності керівників навчальних закладів новоархангельського району щодо формування професійних компетенцій сучасного керівника для забезпечення впровадження освітніх інновацій в управління навчальних закладів. Управлінська компетентність – знання форм і методів управління школою, висока методологічна культура при рішенні питань управління школою, знання принципів управління, оперативно - технологічних функцій управління (спосіб оптимізації управління), знання особливостей управління школою в режимі розвитку, знання змісту мотиваційного програмно - цільового управління діяльністю школою, основ інформатики та комп’ютеризації процесу управління школою, знання економіки освіти, основ маркетингу.

Сучасний керівник навчального закладу повинен мати високий рівень професійної компетентності, знати свій стиль управління, володіти ситуацією, мати вичерпну інформацію про функціонування закладу освіти, уміти розв’язувати різноманітні управлінські проблеми, уміти не тільки керувати освітнім закладом з устояними традиціями й укладом, але й перевести його на якісно новий рівень. З піднесенням інноваційного руху в освіті одним із пріоритетних напрямів управління школою є пошуки шляхів організацій освітніх, педагогічних та управлінських нововведень. Складність, багатоаспектність управлінських проблем потребують нових ідей і підходів, що розвивають перспективи пошуку оптимальних інновацій управлінської діяльності. Забезпечення якісного управління процесами функціонування й розвитку загальноосвітніх навчальних закладів неможливе без необхідного рівня формування готовності керівників до запровадження інновацій в освіті. Такі керівники є інноваційними менеджерами в освіті, конкурентноспроможними, такими, що відповідають стратегії розвитку системи освіти україни у ххі столітті суттєва модернізація системи освіти передбачає передусім оновлення управлінської діяльності керівників освітніх закладів. За таких умов керівникам освітніх закладів вже недостатньо будувати стосунки школи із зовнішнім оточенням на інтуїтивному рівні, потрібна певна теоретична база для того, щоб грамотно управляти взаємодією школи з іншими соціальними партнерами.

Основною метою професійного розвитку керівників навчальних закладів є усвідомлення ними необхідності прогресивних змін, готовність до пошуку нових можливостей організаційного й індивідуального розвитку.

Запровадження й реалізація інновацій і, як результат, забезпечення системних змін на рівні загальноосвітньої школи, у першу чергу, залежить від рівня готовності людського потенціалу (педагогічного колективу) і, безпосередньо, ролі й рівня компетентності керівника. інновації в сучасній школі – процес творення, запровадження й поширення в освітній практиці нових ідей, засобів, педагогічних і управлінських технологій, у результаті яких підвищуються показники (рівні) досягнень структурних компонентів освіти, відбувається перехід системи до якісно іншого стану – компетентнісного. Для забезпечення запровадження інноваційного аспекту в управління загальноосвітніх навчальних закладів керівники ефективно застосовують отримані теоретичні знання, систематизують інформації, активно обмінюються власним досвідом, розробляють алгоритми впровадження інновацій та здійснюють необхідну підготовку для забезпечення запровадження інноваційного аспекту в управління знз. Він повинен мати теоретичну підготовку з питань сучасного менеджменту, оперувати новими поняттями, бути здатним виділяти та системно розв’язувати актуальні проблеми, бачити перспективи роботи навчального закладу, планувати стратегію його подальшого розвитку.

Оновлене мислення керівника навчального закладу звільнить його від стереотипів, допоможе проявити індивідуальність, відчути особисту відповідальність за свій вибір і за людей, з якими працює, зосередитись на результатах діяльності, а не на намірах і засобах, сприятиме творчості. Прогнозування, політико - дипломатичної, консультативної, менеджерської, представницької, запровадження нових форм і методів управління, колективних і колегіальних форм управління; техніко - технологічних та економічних методів управління тощо. За нинішніх умов керівникам освітніх закладів вже недостатньо будувати стосунки школи із зовнішнім оточенням на інтуїтивному рівні, потрібна певна теоретична база для того, щоб грамотно управляти школою. Реалізуючи принцип інноваційності, керівники навчальних закладів району спільно з учасниками навчально - виховного процесу вносять постійні зміни до його діяльності й тим самим покращують її результати.

Так, під час проведення різних методичних заходів з керівниками навчальних закладів враховуються інформаційно - аналітичні, планово - прогностичні, мотиваційно - цільові, організаційно - виконавські, мобілізаційні, регулятивно - корекційні та контрольно - діагностичні компоненти управлінських дій. Виокремлюючи пріоритети діяльності керівників, враховуючи слабкі місця управлінців, методисти рмк, формуючи координаційні плани роботи рмк та навчальних закладів району, творчо організували самомененджмент керівника з акцентом на основні етапи роботи над підвищенням своєї професійної управлінської компетентності, а саме.

Для вирішення проблем підготовки керівника навчального закладу до інноваційної діяльності на районному рівні було організовано творчі поїздки до джерел педагогічного управлінського досвіду.

Шевченка - гімназія кіровоградської області, тальнівський навчально - виховний комплекс загальноосвітня школа і - ііі ступенів - гімназія черкаської області, школу - гімназію № 5 імені лесі українки нахімовського району м. Такий системний підхід до управління полягає в чіткому, скрупульозному розподілі функціональних обов язків не тільки серед адміністрації, а й всіх членів педагогічного колективу.

Продовжується робота щодо залучення педагогів до пошукової, проектної роботи через проведення семінарських занять, відкритих уроків, професійний конкурсів, де розглядаються питання як теорії так і практики інноваційної діяльності, формування готовності до цього виду роботи.

Сильний позитивний імідж змушує педагогів працювати на випередження часу у впровадженні інновацій порівняно з буденними школами, полегшує доступ закладу до кращих ресурсів – фінансових, людських, інформаційних. Керівникам навчальних закладів новоархангельського району в сучасних умовах здебільшого складно реалізувати технології формування іміджу, який забезпечував би зміцнення конкурентних позицій, позитивно впливав би на якість освіти.

імідж школи, управлінські ініціативи, творчий учитель, обдарована дитина, індивідуалізація - творчість, екологія життя, лабораторія моніторингу, урок як система, відкриєш незвідане у бібліотеці, техномрія. Реалізація прогнозованих стратегій; ефективне використання наявних кадрових ресурсів та матеріально - технічних умов; розвиток інноваційного потенціалу навчальних закладів, пошук ідей, підтримка ініціатив, нових технологій управлінської діяльності. Особливістю управління сучасних сільських шкіл району заключалося в тому, щоб управління забезпечувалося не тільки успішним функціонуванням школи, а й її розвитком, в умовах оновлення, демократизації, переходу до нового якісного рівня. Головними суб єктами формування іміджу навчального закладу стали його керівник, педагоги і працівники, а також, у силу зворотного зв язку, - різні соціальні групи, зацікавлені у наданні освітніх послуг. Портфоліо керівника – менеджери освіти навчальних закладів новоархангельського району, технології контрольно - аналітичної діяльності у навчальному закладі, картка якісної й ефективної управлінської діяльності, візитка школи, паспорт школи, управлінські ініціативи та нововведення та внесли до районного каталогу педагогічного досвіду 21 буклет з досвіду управлінської діяльності керівника навчального закладу.

Так, керівники навчальних закладів проаналізували модель процесу впровадження нововведень у окремо взятому загальноосвітньому навчальному закладі, виокремили такі основні етапи.

На цьому етапі у закладі формується відповідне інформаційне поле на основі залучення педагогічного, учнівського та батьківського колективів до різних форм інформаційної діяльності (конференції, збори, семінари, наради, зустрічі з досвідченими вчителями, управлінцями тощо). іі етап – пошук та актуалізація нових ідей, тобто виявлення кола проблем, актуалізація нових ідей, обговорення їх у шкільному колективі та з управлінцями.

Насамперед, аналізується стан функціонування навчального закладу на основі проведеної діагностики, визначається майбутня перспектива, окреслюється стратегія досягнення мети.

Результатом цього етапу є підготовлений проект нововведення, де повинні бути віддзеркалені мета, завдання та основні заходи з реалізації нової ідеї, залучені ресурси, критерії змін і методика виявлення ефективності інноваційного процесу.

Тут важливим є врахування „людського фактора” (мотивація, стреси, функціональна невизначеність, вчасна поінформованість, неконтрольованість ситуацій тощо) в інформаційному процесі та створення комфортних умов для роботи всіх суб’єктів інноваційної діяльності. Це передусім вибір стилю управління, вміння презентувати ідею, оцінювати і контролювати проміжні результати, делегувати повноваження, мотивувати до співпраці, налагоджувати зовнішню комунікацію та ін. Нерідко у процесі підготовки та впровадження педагогічних нововведень у навчальному закладі виникають ситуації протистояння через нерозуміння нових стимулів роботи, зміни режиму роботи, додаткових витрат, необхідності постійного навчання тощо. Vіі етап – оприлюднення результатів інноваційної педагогічної діяльності (інноваційного продукту) на рівні батьків, школярів, учителів, органів місцевого управління. Основними формами оприлюднення результатів інноваційної педагогічної діяльності є день відкритих дверей, день школи, семінари - презентації, публічні конференції для батьків, учителів, керівників закладу, виступи у засобах масової інформації тощо. Ефективно й доцільно розпочали використовуватися (на рівні рмк) масові форми підвищення управлінської компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема. інформайно - методичні наради, конференції, педагогічні виставки, школа резерву керівних кадрів, школа управлінської майстерності, творчий звіт керівника, самоосвіта, управлінське консультування, стажування, атестація, день управління в школі, контрольні діалоги з керівником загальноосвітнього навчального закладу, засідання клубу лідер, педагогічні мости, творчі поїздки з обміну досвідом управлінської діяльності, лабораторії творчих управлінських задумів, аукціон управлінських ідей, захист інноваційного проекту, тренінг управлінської майстерності, тощо. Досвідчені керівники навчальних закладів мають можливість презентувати досвід своєї роботи колегам, а учасники майстер – класу отримати методичні рекомендації, та перевірити, відпрацювані нові ідеї, щоб запобігти майбутнім педагогічним, управлінським і методичним помилкам. Реалізуючи управлінські проблеми та здійснюючи підготовку керівників до інноваційної діяльності на районному рівні були проведені наступні методичні заходи.

Модернізуючи систему розвитку навчальних закладів колективи намагаються оновити всі компоненти їх діяльності, знайти нові розв’язки старих проблем, запропонувати свіжі організовані ідеї, реалізація яких вдихне сили у життя закладів. На засіданнях районної школи управлінської майстерності, районних семінарах керівників навчальних закладів, засіданнях клубу керівників нз лідер, інформаційно - методичних нарадах не раз розглядалося питання якість управління соціально - педагогічними процесами в навчальному закладі. створення умов для розвитку професійного зростання педагогічного колективу та розширення інформаційного простору (через доступ до міжнародної мережі інтернет, завдяки фаховим періодичним виданням, професійний літературі, обміну досвідом, тощо); - розробка критеріїв, стратегічних орієнтирів, створення базової моделі професійної майстерності керівника, педпрацівника навчального закладу.

В умовах реформування освіти, переходу загальноосвітньої школи на новий термін, структуру, держстандарти і зміст навчання професіоналізм керівника визначається компетентнісним потенціалом та тим, наскільки він уміє мобілізуватися і спрямовуватися на реалізацію своєї управлінської діяльності. У районі запроваджено проектування системи концептуальної управлінської діяльності, сучасної місії школи і шляхів реалізації, модернізації змісту шкільної освіти, особливості організації методичної роботи з педкадрами із наступною її презентацією під час проведення інформаційно - методичних нарад керівників навчальних закладів (розроблений відповідний графік представлення презентацій). Формується система якісної управлінської інформації на основі соціологічного методу - методу контент - аналізу (вивчення документів, отримання висновків, прогнозу розвитку, формування цілей, планування, контролю, регулювання, відкриття широкої гами даних, пояснень, інструкцій, методичних вказівок та рекомендацій, тощо). Школа життєтворчості, школа успіху, школа - родина, школа розвитку особистості, школа сприяння здоров ю, громадсько - активна школа, школа компетентнісної освіти, школа українського національного виховання, школа розвитку обдарованості учнів, школа – соціокультурний, освітній центр сільської громади.

Відпрацюванні моделі адаптивного управління, що дає змогу максимально реалізувати можливості кожного вчителя і учня; забезпеченні децентралізації, тобто посилення розподільної відповідальності та розмежуванні колегіального та адміністративного управління; проведенні постійного моніторингу навчального процесу, життєдіяльності навчального закладу та запровадженні кваліметричного методу оцінювання навчальних досягнень учнів; відбувається постійне упровадження ідей василя сухомлинського у навчально - виховний процес, особистісно орієнтований підхід в організації навчально - виховного процесу.

У зв’язку з недостатнім фінансуванням і відсутністю коштів велике значення, на даному етапі, приділяється створенню спеціального фонду шкіл, що дає змогу залучати до фінансування школи допомогу батьків, спонсорів та благодійників. За законом, школа має право на самостійне вирішення питань економічної і фінансово - господарської діяльності, самостійне використання усіх видів асигнувань, затвердження структури і штатного розкладу.

Приймає на роботу вчителів, визначає, за якою програмою і за якими підручниками організовується навчання, укладає угоди з постачальниками послуг, розподіляє кошти.

Чи не суперечить батьківська плата конституції україни щодо гарантій безоплатності і доступності освіти, то треба сказати, що тема платності шкільної освіти надзвичайно заполітизована і заплутана. Ускладнювати просування реформи може опір деяких директорів (тих, хто не сформував себе як освітні менеджери, або тих, хто не хоче виводити з тіні батьківських грошей), окремих чиновників, котрі не хочуть шкільної автономії. За умов модернізації системи управління навчальним закладом, (яка залишається надміру керованою), керівники загальноосвітніх шкіл району вивчають інноваційний досвід українського менеджменту та, зокрема, напрямків фінансових потоків, аналізують нормативну базу економіки загальної середньої освіти.

Кошти з районного бюджету виділяються тільки на деякі види робіт або взагалі не виділяються, але директор школи зобов язаний будь - яким способом підготувати школу до початку занять). Сьогодні це – мрія сільської школи, а в україні так уже працює певна кількість шкіл, тільки йдеться про кошторис не школи, а офіційно зареєстрованого фонду – донора шкільної освіти.

Загальнодержавного, регіонального, чи місцевого), то, відповідно до законодавства, гарантується задоволення визначених норм у межах освітнього стандарту.

Коли (2007р) керівники загальноосвітніх шкіл новоархангельського району вивчили досвід автономії загальноосвітніх шкіл нахімовського району міста севастополя, зокрема, гімназії № 5 імені лесі українки з російською і українською мовами навчання севастопольської міської ради.

Врахувавши бажання директорів 6 навчальних закладів, (у 2008 році) відділ освіти новоархангельської районної державної адміністрації прийшов до рішення про виведення цих шкіл зі складу централізованої бухгалтерії на самостійний баланс з правом юридичної особи.

Дане питання розглянула сесія новоархангельської районної ради кіровоградської області, депутати підтримали прогресивні ідеї тому, що нині сучасний керівник навчального закладу повинен бути лідером, зацікавленим управлінською працею, керівником нової генерації, готовим виконувати не тільки класичні функції, а й модернізовані, бути менеджером в освіті, чітко визначати генеральну мету розвитку свого навчального закладу, тактичні завдання, проміжні й кінцеві результати.

Директори провели реєстрацію закладів, як самостійної юридичної особи в органах статистики, податкової політики та фондах страхування громадян, забезпечили організацію бухгалтерського обліку в школах, відкрили реєстраційні рахунки в органах держказначейства та провели приймання - передачу матеріальних цінностей від централізованої бухгалтерії відділу освіти.

Наприклад, одна із 6 загальноосвітніх шкіл, яка працює в умовах автономії, – на той час, новоархангельська загальноосвітня школа і - ііі ступенів імені м. Островського, зареєстрована у передбаченому законодавством порядку як юридична особа і виділена на окремий баланс з точки зору фінансово - господарської діяльності, є звичайним суб єктом господарювання, веде бухгалтерський облік та визначає власну облікову політику.

Нині дані, що облікуються, керівник навчального закладу використовує не лише для складання фінансової звітності, а й для фінансового планування, фінансового контролю та економічного аналізу діяльності закладу.

Фінансування закладів освіти здійснювалося за рахунок коштів районного бюджету та власних надходжень спеціального фонду, тепер фінансування здійснюється за рахунок освітніх субвенцій державного бюджету.

При складанні кошторисів доходів та видатків на бюджетний рік визначаються затрати на одного учня по навчальному закладу та забезпечення основними видами витрат, які захищені державою – заробітна плата педпрацівників, придбання продуктів харчування, оплата енергоносіїв. Свій спеціальний рахунок; впевненість, що всі надходження будуть використані тільки для своїх потреб; зацікавленість в наданні платних послуг здачі вільних приміщень в оренду; співпрацю з інвесторами та благодійниками.

Керівники навчальних закладів, які мають повноваження та можливості щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначають обсяг і спрямування коштів згідно з бюджетними призначеннями для виконання закладом освіти своїх функцій. При дефіциті бюджету та недостатньому фінансуванні закладів освіти району, керівники, працюючи в режимі автономії, стали і економістами і менеджерами, суттєво покращили матеріально - технічну базу шкіл, здійснили капітальні та поточні ремонти приміщень. Сім років дій навчальних закладів в умовах автономії (на самостійному балансі з правом юридичної особи)дали змогу виділити ключові ознаки інноваційних механізмів управлінської діяльності, які включають ступінь системності, функціональне призначення, інноваційний потенціал. Потрібно покращити технологічні можливості програмного забезпечення, автоматизацію, гармонізацію обліку та звітності розпорядників коштів нижчого рівня перед головним. Для сучасного навчального закладу нагальною є потреба формування прозорого, цільового, стимулюючого характеру фінансування, ревізія нормативно - правової бази економіки шкільної освіти, багаторівневі економічні моделі фінансування, автономія школи, відповідальність керівника навчального закладу за прийняття фінансових рішень. Уміння ставити перед собою значні цілі, поетапно розв язувати задачі, досягаючи практичних результатів, зокрема, бачити перспективу власної управлінської діяльності. Наведу приклад лише з досвіду одного керівника навчального закладу косенко ірини миколаївни, яка задіяла наявний кадровий склад до ефективної роботи щодо здійснення діяльності в автономному режимі. У гімназії повинно виховувати все, і навіть стіни; - створити таку атмосферу, щоб дитина відчувала себе комфортно, була відкритою і постійно виявляла свої таланти і здібності. Вирішуючи ці проблеми, постійно формуючи потужний позитивний імідж закладу, педколектив вийшов на вищий рівень рівноправних, доброзичливих, гуманних стосунків усіх учасників навчально - виховного процесу.

Реорганізація, автономія стала шляхом пошуку, пізнання, удосконалення не лише для учнів й кожного педагогічного працівника, а, насамперед, відповідальність лягла на плечі керівника навчального закладу.

Підготовчий етап долався спільно з працівниками рмк (проведення експертизи матеріально - технічного, кадрового забезпечення, рівня проведення навчально - виховного процесу та рівня знань учнів;анкетування, інформаційно - аналітичні довідки, створення орієнтовної моделі випускника, розробка статуту, концепції розвитку закладу, тощо). Саме керівники й інших закладів району визначають шляхи модернізації управлінської діяльності на досягнення бажаного результату – педагогічну на підтримку творчої ініціативи, а учнівську поділили на стандартну та навчально - творчу.

Щоб сформувати творчу особистість, традиційних форм недостатньо, тому, методичні активи запроваджують інтерактивні методики діяльності методичних формувань, зокрема це.

Лінгвістична майстерня вчителів - словесників; методична спілка вчителів російської мови та світової літератури; асоціація вчителів суспільних дисциплін; методичний консиліум вчителів математики, фізики та інформатики; інтегрований модуль вчителів іноземних мов; методичний форум вчителів природничого циклу; методична вітальня вчителів початкових класів; методична комісія вчителів фізичної культури; шмо класних керівників. Використання комп’ютерної техніки як засобу підвищення ефективності навчально - виховного та управлінського процесу сприяло створенню інформаційної бази даних діяльності школи, створення технологій, орієнтованих на розв’язання адміністративних проблем, які є специфічними саме для освітнього закладу.

Систематизація й обробка за допомогою комп’ютера всієї шкільної документації, створення аналітичної інформації про роботу навчального закладу (графіки, діаграми, таблиці тощо). Упровадження ікт в освітній процес поставив вимогу перед керівниками освітніх закладів розв язання низки питань, головне з них - технічне забезпечення, створення комп ютерної інфраструктури навчального закладу, навчання кадрів, організація використання ікт. Незважаючи на те, керівники навчальних закладів та педагоги мали і мають змогу проходити різноманітні курси з використанням комп ютерної техніки (зокрема, у межах програм партнерство в навчанні, цифрові технології, учителі в онлайні корпорації microsoft та навчання для майбутнього і шлях до успіху компанії intel, отримані знання швидко забуваються, якщо вони не підкріплені щоденною практикою. Упровадження будь - яких новацій, зокрема, ікт потребує створення необхідних умов для праці, постійного контролю якості знань, виконання вимог щодо освітнього процесу та підтримки електронного документообігу.

Знання одержані із комп ютерної інформації про управлінські процеси, що відбуваються у такій складній соціальній системі, як заклад освіти, слугують директорові школи регулятором його діяльності. Безперечним залишається той факт, що поінформованість керівника закладу освіти впливає на формування його професійних якостей, вироблення досконалого управління, адекватного рівню розвитку колективу, регламентацію процесів управлінської діяльності адміністрації школи та спільної діяльності учасників навчально - виховного процесу.

Презентація педради ефективність уроку - стимул до успіху вчителя і учня представлення інноваційних ідей та проектів, педагогічних технологій, новітніх методик, інформаційних і комп ютерних систем, обладнання й устаткування для провадження навчально - виховного процесу нині забезпечується через нову форму виставки - виставки - презентації. Під час проведення виставок - презентацій передбачається супровід великої змістовної тематичної програми, яка включає семінари, науково - практичні конференції, круглі столи, самопрезентації, тренінги, майстер класи, обмін досвідом упровадження інновацій. З ініціативи керівників навчальних закладів представлено досвід новоархангельського навчально - виховного комплексу загальноосвітня школа і - ііі ступенів – гімназія, скалівського навчально - виховного комплексу загальноосвітня школа і - ііі ступенів - дошкільний навчальний заклад, тернівської, мар янівської, нерубайської, кальниболотської, надлацької загальноосвітніх шкіл і - ііі ступенів за напрямами інновації у розвитку і діяльності навчальних закладів, створення інноваційного середовища в освітньому просторі, системний підхід до оцінювання ефективності управлінської, педагогічної майстерності. Актуальність інноваційної політики в освітній сфері шкіл не нова переведена в систему освіти кожного педагога і формується вона на основі педагогічної ініціативи.

Відповідно до відомих навчальних інноваційних технологій учителі здійснюють такий набір методів, прийомів, операційних дій педагога з учнем, у результаті яких суттєво покращується мотивація учнів до навчального процесу та підвищення професійної компетентності самого педагога. Майбутнє кожного навчального закладу новоархангельського району значною мірою залежить від керівника, його компетентності, інноваційного потенціалу навчального закладу, рівня культури, що передбачає досягнення нової якості навчально - виховного процесу, здійснення кардинальних базових перетворень у змісті, формах і методах навчання і виховання, в управлінні школою, в переведенні її із стану функціонування в режим розвитку.