таксономія блума на уроках української мови

таксономія блума на уроках української мови

Саме тому сьогодні здійснюється модернізація освітньої діяльності, яка вимагає пошуку та освоєння нових освітніх технологій, прогресивних ідей, форм і методів навчання, що створюють умови для критичного осмислення матеріалу, самостійного розв язання завдань, розмірковування щодо способу отримання та застосування нової інформації і прийняття зваженого, аргументованого рішення. Незважаючи на те, що у педагогічній науці висвітлено чимало аспектів розвитку критичного мислення тих, хто навчається, проблема використання таксономії. Блума на заняттях з іноземної мови для розвитку мислення вищого рівня студентів у вітчизняній методиці викладання іноземних мов не була об єктом спеціального дослідження і донині не отримала належного теоретичного обґрунтування. із визначення можна зробити висновок про мислення вищого рівня як про психологічний процес, що характеризується цілеспрямованістю, обґрунтованістю, критичністю та самостійністю. Протягом багатьох років педагоги намагалися створити теорію, яка б уможливила ефективний і систематичний розвиток критичного мислення тих, хто навчається. Найбільш обґрунтовану модель - таксономію блума (bloom s taxonomy) було розроблено спеціалістом із технології навчання бенджаміном блумом у книзі «taxonomy of educational objectives. У дослідженні педагогічних цілей автор розглядає мислення як ієрархію, що складається з шістьох рівнів, структурованих від базового (знання) до найбільш просунутого (оцінювання). Третій рівень - використання (application level) - вимагає від того, хто навчається, уміння використовувати інформацію або концепцію у конкретних умовах і новій ситуації. Рівень аналізу (analysis level) формує навички мислення вищого рівня у процесі виділення частин цілого, виявлення взаємозв язку між ними, осмислення принципів організації цілого. Рівень оцінювання (evaluation level) покликаний формувати навички мислення, що допомагають тому, хто навчається, робити висновки відносно цінності отриманої інформації. Кожен із вищеперерахованих рівнів характеризується власним набором дієслів, завдань, питань, що у багатьох аспектах полегшує роботу викладача щодо впровадження таксономії у навчальний процес. Необхідно зауважити, що традиційно у навчальному процесі викладачі фокусують увагу на розвитку розумових процесів, що відповідають рівням знання та розуміння, розглядаючи їх як кінцевий результат навчання. Проте сучасний спеціаліст для майбутньої професійної діяльності потребує розвитку мислення вищого рівня, що обов язково включають розумові вміння рівнів використання, аналізу, синтезу та оцінювання. Це зумовлює розробку серій завдань за темами зокрема з іноземної мови із урахуванням основних принципів розвитку критичного мислення студентів, окреслених у таксономії. Подібні серії необхідно використовувати на кожному занятті під час роботи як над текстами для читання, аудіювання, так і в процесі пояснення теоретичного матеріалу.

По - друге, дотримання принципів, викладених автором, має за мету розвиток здібностей студентів милити критично, тобто сприяє формуванню навичок мислення вищого рівня, готує їх до плідної професійної діяльності, а також прискорює процес опанування іноземної мови завдяки комунікативній спрямованості завдань. Основні цілі та завдання навчання практичної граматики англійської мови студентів - філологів, співвідношення комунікативних і когнітивних компонентів у цьому процесі. Обґрунтування необхідності цілеспрямованого формування креативності як творчої здібності особистості, що визначає її готовність до нестандартного мислення й поведінки.

Розробка технологічної моделі уроків мови й літератури із застосуванням методів і прийомів технології розвитку критичного мислення, переваги такого навчання. У числі різноманітних проблем, пов язаних з підвищенням якості освіти, особливу значимість набула проблема соціального і професійного становлення особистості учня як майбутнього фахівця і члена суспільства. Під мисленням високого рівня розуміється такий стиль розумової діяльності, коли учень вміє аналізувати і синтезувати інформацію, робити логічні висновки, будувати докази, критично переробляти факти, грамотно представляти результати виконаних досліджень. Протягом багатьох років фахівці в галузі освіти прагнули розробити наочну і доступну теорію, яка допомогла б педагогам в ефективному і систематичному розвитку навичок мислення у своїх учнів. До цілей першої, когнітивної групи входять такі, які передбачають запам ятовування і відтворення вивченого матеріалу, а також розв язання проблем, у ході яких необхідно переосмислити наявні знання, будувати їх нові об єднання, структури, створювати нові знання. Наприклад, при навчанні створювати рукописний текст учневі необхідно розуміти, як рукописні букви співвідносяться із друкованими і як букви з єднуються для формування слів. Наприклад, ви можете проводити онлайнові групові обговорення, у яких учасникам для ефективного переконання супротивної сторони доведеться прийняти іншу точку зору.

Підсумовуючи, можна класифікувати дієслова, які ми використовуємо для формування навчальних результатів і завдань, відповідно до трьох сфер, категорій або типів навчання. 1), що містить відповідні дієслова, які допомагають учителеві правильно сформулювати завдання для учнів під час формування у них навичок мислення низького і високого рівня. Щоб бути певними, що ви сприяєте розвитку навичок мислення високого рівня у процесі розробки власного проекту, зверніть увагу на дієслова, що розташовані у відповідних колонках. Показником розуміння значення вивченого може бути здатність людини встановлювати звґязок одного матеріалу з іншим, перетворювати його із одної форми вираження в іншу, переводити його з однієї “мови” на іншу (наприклад, зі словесної у графічну, математичну і навпаки). Як показник розуміння може також бути інтерпретація матеріалу учнем (пояснення, короткий виклад), прогнозування майбутніх наслідків, що випливають із наявних даних. Учень, який добре оволодів цією категорією навчальних цілей, бачить помилки й огріхи в логіці міркувань, бачить різницю між фактами і наслідками, оцінює значимість даних. Застосуйте, обчисліть, змініть, виберіть, класифікуйте, завершіть, продемонструйте, виявіть, інсценуйте, задійте, досліджуйте, проведіть експеримент, проілюструйте, інтерпретуйте, модифікуйте, потренуйте, співвіднесіть, сплануйте, покажіть, зробіть начерк, вирішить, використовуйте.

Проаналізуйте, оцініть, згрупуйте, обчисліть, категоризуйте, порівняйте, зв яжіть, критикуйте, обговоріть, диференціюйте, розрізніть, розділіть, досліджуйте, проведіть експеримент, поясніть, виведіть, співвіднесіть, виберіть, розділіть, перевірте.

Згрупуйте, зберіть, скомбінуйте, складіть, створіть, розробіть, сформулюйте, узагальніть, об єднайте, придумайте, модифікуйте, організуйте, сплануйте, підготуйте, запропонуйте, перепишіть, встановіть, замініть. Доведіть, виберіть, порівняйте, зробіть висновок, переконайте, вирішіть, обгрунтуйте, поясніть, виміряйте, порекомендуйте, виділіть, підсумуйте, підтримайте, перевірте, оцініть. У галузі освіти відомо багато про те, як вчать вчителі і вчаться учні, а також про те, що викладання і навчання - це значно більше, ніж просто мислення. Сама структура таксономії, побудованої на просуванні від простого рівня знання до найбільш складного рівня оцінювання не підтверджується дослідженнями.

Автори концепції про шість базових розумових процесів вважали, що комплексні проекти можуть характеризуватися як такі, що вимагають використання одних процесів більшою мірою, ніж інші. Відповідно до цієї таксономії кожен рівень знання може співвідноситися з кожним рівнем когнітивного процесу, так що учень може пам ятати фактичне або процедурне знання, розуміти концептуальне або метакогнітивне знання чи аналізувати метакогнітивне або фактичне знання. Як стверджують андерсон і його колеги, осмислене навчання надає учням знання і доступ до когнітивних процесів, які їм знадобляться для успішного вирішення проблем. У міру просування до верхнього рівня з являються питання, які потребують застосування ідей, аналізу доказів, синтезу декількох ідей для отримання нових рішень і оцінки всього ходу міркувань. Проте інколи простіше спочатку формулювати змістові питання, оскільки вони пов язані з програмним матеріалом, потім тематичні, і в останню чергу ключові. Як вважають методисти і психологи, культура осмисленого навчання повинна будуватися на складних питаннях, які дійсно є проблемними для вчителів та учнів. У студентів слід розвивати розумові вміння більш високого рівня, що дозволяють глибше розуміти факти, аналізувати їх, робити добре обгрунтовані висновки та бачити загальну картину явищ. Забезпечити розуміння того, які розумові вміння необхідні, навчити ставити питання, навчити виявляти причини явищ, навчити мистецтву аргументації, навчити оцінювати результати своєї діяльності. Виникла гостра необхідність не просто навчати студентів, а й розвивати їх мислення, творчий потенціал, генерування ідей і побудови логічних зв язків вимагає від викладача сучасного погляду на свої уроки, вимагає більш ретельної і продуманої підготовки на кілька уроків вперед. Правильно ставити цілі в навчанні, правильно формулювати проблеми і складати завдання для учнів, підбирати оціночні інструменти, адекватні поставленим цілям, правильно проводити рефлексію за результатами навчання, тобто встановлювати, які труднощі зазнали учні при вивченні того чи іншого матеріалу.

Учні освоюють навички мислення, займаючись вирішенням актуальних проблем з різних точок зору, формулюючи продумані думки і ефективно представляючи свої думки іншим людям. Вказують, що саме буде оцінюватись, і допомагають визначити критерії, які будуть застосовуватись при оцінці досягнень учнів, а також методи, необхідні для оцінки конкретного виду діяльності. Забезпечують оцінку викладання, дають можливість розглянути методи й самі завдання, побачити, що спрацювало і що слід змінити для покращення навчального процесу й підвищення досягнень учнів. Блума, дуже важливе для побудови навчального процесу у зв язку з тим, що, по - перше, знаючи цілі навчання, учитель впорядковує їх, визначає першочергові, базові, порядок і перспективу подальшої роботи; по - друге, знання вчителем конкретних цілей дає можливість пояснити учням орієнтири в їх спільній роботі; по - третє, чітке формулювання цілей, які виражені через результати діяльності, піддається надійній і обґєктивній оцінці. Для того щоб розвинути в собі навички мислення, учнів потрібно вчити йти на ризик, тобто ставитися до неясності, невизначеності і ризику невдачі як до нормальних явищ. Ті вчителі, які користуються інструкціями зі складання питань, що відносяться до різних рівнів таксономії блума, безумовно краще справляються із завданням з формування розумових навичок вищих рівнів у своїх учнів, ніж ті вчителі, які цього не роблять. Бенджамін семюел блум – відомий американський психолог методів навчання, творець таксономії блума (таксономії педагогічних цілей в пізнавальній сфері). Під його керівництвом було визначено цілі когнітивної групи, цілі афективної групи (виражаються через сприймання, інтереси, нахили, здібності тощо) та цілі психомоторні (навички письма, мовні, фізичні, трудові навички). Тобто учень повинен пояснити, як використовувати ті чи інші знання на практиці, для вирішення конкретних ситуацій поділися – питання цього блоку призначені для активації розумової діяльності учнів, вчать їх аналізувати, виділяти факти і слідства, оцінювати значимість отриманих відомостей, акцентувати увагу на їх оцінці. В статье рассматривается таксономия бенджамина блума как технология формирования у учащихся начальной школы навыков мышления высокого уровня, ее применение в процессе обучения иностранному языку младших школьников. Тобто, актуальним є питання не тільки передачі знань від педагога до учня, а й формування мотивів особистості, здатної до самоактуалізації, самонавчання та критичного мислення. Проаналізувавши поставлені завдання сучасної системи освіти, можна визначити, що процес мислення учнів відіграє одну з найважливіших ролей у становленні повноцінної сучасної особистості. Протягом багатьох років фахівці в галузі освіти намагалися розробити наочну і доступну теорію, яка допомогла б вчителям ефективно та систематично розвивати навички мислення учнів. Taxis – розташування – лад, порядок і nomos – закон), теорія класифікації і систематизації складноорганізованих областей дійсності, що мають зазвичай ієрархічну будову (органічний світ, об єкти географії, геології, мовознавства, етнографії і т. Більш детальне пояснення класифікації та її практичне застосування під час навчання молодших школярів іноземної мови, ми представимо на прикладі фрагментів уроку у 2 класі на тему.

Рівень синтезу (synthesis level), спрямований на формування навичок узагальнення, компонування ідей для створення чогось нового, групувати, узагальнювати.

(учні створюють розповіді про речі з власного портфелі, використовуючи кольори, які вони вивчили) рівень оцінки отриманих знань (evaluation level) формує навички мислення, які допомагають учню, оцінити цінність засвоєної інформації. Також необхідно враховувати вікові особливості учнів, завдання не мають бути надважкими, вчитель має чітко інструктувати учнів, перевіряти розуміння поданої інструкції, забезпечувати самостійність виконання завдань. Вчитель має навчити учнів не просто розуміти та усвідомлювати матеріал, а й оперувати ним (аналізувати, порівнювати, знаходити помилки, доводити власну думку, оцінювати, застосовувати у нових ситуаціях). Кожен із описаних рівнів мисленнєвої діяльності містить специфічні слова, запитання, які допоможуть орієнтуватися вчителю під час застосування таксономії на уроці. Формування навичок мислення високого рівня під час вивчення англійської мови, складає подвійну користь для учня, адже формує конкурентоспроможну особистість, яка вміє критично мислити іноземною мовою. Можна стверджувати, що застосування таксономії блума у процесі навчання молодших школярів є актуальним питанням сьогодення, адже використання стійкої системи формування умінь та навчичок мислення високого рівня є запорукою успішного навчання та майбутнього життя сучасних школярів. Актуалізація потреби перегляду змістових аспектів підготовки майбутніх педагогів з урахуванням напрямків модернізації освітнього процесу на засадах ідеї суб’єктності особистості учня.