тече вода з під явора весела пісня на вірші т г шевченко
34 тече вода із - за гаю та попід горою хлюпочуться качаточка поміж осокою а качечка випливає з качуром за ними ловить ряску, розмовляє з дітками своїми а качечка випливає з качуром за ними ловить ряску, розмовляє з дітками своїми.
Ніч яка місячна тече вода з під явора експромт тополя никогда мы не будем братьями (песня анастасии дмитрук) шевченківський вечір 2012 мебо нутсубідзе стоїть гора висока. Сприяти усвідомленню учнями поняття про спільнокореневі слова на основі дослідження спорідненості слів; вчити визначати корінь у ряді спільнокореневих слів; продовжити ознайомлення учнів з творчістю т. Шевченка; поглиблювати знання дітей про рідну мову, її багатство і красу; розвивати мовне чуття; виховувати повагу до старших людей; розвивати образне мислення, зв язне мовлення; виховувати любов до поетичного слова. Що так даремне, марне пролетять його найкращії літа, що він не знатиме, де дітись на сім широкім, вольнім світі, і піде в найми, і колись, щоб він не плакав, не журивсь, щоб він де - небудь прихиливсь, то оддадуть у москалі. Ще в школі, таки в учителя - дяка, гарненько вкраду п’ятака (бо я було трохи не голе, – таке убоге), та й куплю паперу аркуш, і зроблю маленьку книжечку; хрестами і візерунками з квітками кругом листочки обведу, та й списую сковороду або три царіє со дари.
У школі мучилось, росло, у школі й сивіть довелось, у школі дурня й поховають; а все за того п’ятака, що вкрав маленьким у дяка отак господь мене карає. У темному садочку, під вишнею у холодочку, моя єдиная сестра, многострадалиця святая, неначе, в раї спочиває, та з - за широкого дніпра мене, небога, виглядає. Той син іван і уродливий, і багатий, уже засватаний, жонатий, на вольній бачиться, бо й сам уже не панський, а на волі; і на своїм веселім полі удвох собі пшеницю жнуть, а діточки обід несуть. А туман, неначе ворог, закриває море і хмароньку рожевую, і тьму за собою розстилає туман сивий, і тьмою німою оповиє тобі душу, й не знаєш, де дітись. і яр, і поле, і тополі, і над криницею верба нагнулася, як та журба далеко в самотній неволі; ставок, гребелька і вітряк з - за гаю крилами махає; і дуб зелений, мов козак із гаю вийшов та й гуляє попід горою; по горі садочок темний, а в садочку лежать собі у холодочку, мов у раю, мої старі. Бо хто матір забуває, того бог карає, чужі люде цураються, в хату не пускають, свої діти як чужиї, і немає злому на всій землі безконечній веселого дому.
доля привела 17 - річного тараса до петербурга, пишної і величавої столиці російської імперії, до міста, де він прожив у цілому 17 років, де сталися важливі події його, де він став художником і вільною людиною. Добре відомі в усьому світі імена таких визнаних майстрів поетичного слова як тараса шевченка, івана франка, лесі українки, павла тичини, максима рильського. Вихователь виразно читає вірш, звертаючи увагу на те, як потрібно читати першу строфу, передаючи інтонацією й темпом читання певні явища (бурю на дніпрі).
Коментарі
Дописати коментар