фізкультхвилинки на уроках в початкових класах на уроках трудового навчання

фізкультхвилинки на уроках в початкових класах на уроках трудового навчання

Основні завдання, визначені національною доктриною розвитку освіти, передбачають формування освіченої, творчої особистості, здатної після закінчення ніколи з повною віддачею сил працювати на благо україни.

Трудове навчання сприяє розширенню уявлень молодших школярів про працю людей та їхні професії, про форму, величину, колір і масу предметів, про деякі властивості матеріалів, з яких виготовляються вироби.

У результаті трудової діяльності в учнів формується правильне уявлення про навколишню дійсність, відбувається їхній загальний розвиток, розширюється політехнічний кругозір. Часто доводиться визначати міцність матеріалу, його зміни в результаті змочування водою, нагрівання, особливості дії інструментів у різних виробничих ситуаціях. Успішне вирішення подібних практичних завдань стимулюватиме пізнавальну активність учнів, їх інтерес до об єктів, процесів і результатів праці, до конструкторської діяльності. Визначення напряму волокон на аркуші паперу (розривання у різних напрямах; смужки, вирізані по взаємноперпендикулярних краях аркуша, будуть згинатися по - різному, якщо їх тримати за нижні кінці піднятими вгору). Наприклад, на одному з уроків учитель ставить перед дітьми завдання - розібратися в різноманітності видів паперу, визначити найбільш загальні його властивості як матеріалу, порівняти властивості різних видів. Учні поступово вчаться орієнтуватися в особливостях паперу, обґрунтовувати вибір конкретного виду при практичному виготовленні виробів, у них формується вміння грамотно підходити до підбору матеріалів, виконання трудових операцій. Цілеспрямовані досліди і спостереження сприяють розвитку пізнавальної активності учнів, що стимулює дітей до пошуків найдосконаліших варіантів розв язування конструкторських завдань, які часто доводиться вирішувати при виготовленні виробів. У цій роботі важливий не лише кінцевий результат збагачення знаннями та їх систематизація, а й постійне вдосконалення самого вміння цілеспрямовано спостерігати.

Вміти бачити - означає вміти виділяти в предметі головне, суттєве, вміти порівнювати характерні ознаки різних предметів чи явищ, робити зі своїх спостережень правильні висновки та використовувати їх результати в практичній діяльності. Проводячи досліди та спостереження самостійно, розмірковуючи над результатами демонстрацій з боку вчителя, дітей, як правило, цікавить не лише отриманий кінцевий результат - відповідь на поставлене питання, а й сам хід дослідів, процес найпростіших досліджень. Що необхідно, учнів потрібно вчити постійно й систематично, щоб вони могли легко виділити в предметі чи явищі головне, суттєве, характерне або нове для себе.

Оволодіння технікою проведення дослідів неможливе без послідовного розвитку в дітей уміння організовувати цю роботу - засвоювати її необхідність і важливість, осмислено добирати об єкти для вивчення, визначати послідовність своїх дій, здійснювати самоконтроль, аналізувати отримані результати, робити правильні висновки.

Важливо під час організації дослідів і спостережень учити молодших школярів самостійно здобувати знання, без оволодіння якими неможлива осмислена, цілеспрямована, продуктивна трудова діяльність. Це насамперед знання, що стосуються властивостей матеріалів, інструментів і допоміжних пристосувань, технологічних процесів та раціональних прийомів праці, трудової культури й правил техніки безпеки.

Вони найчастіше здійснюються в процесі інструктування, аби учні могли вдало добирати необхідні матеріали й інструменти, переконатися у правильності виконання трудових прийомів і операцій, надійності й раціональності способів з єднання, досконалості конструкції виробу.

Необхідно так організувати працю дітей, щоб досліди проводилися індивідуально кожним учнем, а отримані висновки використовувалися на цьому ж уроці й допомагали досягти найкращих результатів у трудовій діяльності. «діти мислять образами, формами, фарбами, звуками, відчуттями взагалі… нестандартний урок – це імпровізоване учбове заняття, яке має нетрадиційну (невстановлену) структуру.

Цікавими для теорії та практики є власне нестандартні уроки, для яких характерне таке структурування змісту й форми, яке викликає передусім інтерес в учнів і сприяє їх оптимальному розвитку і вихованню. Для цього використовую різні методи та прийоми, які розвивають індивідуальні здібності, ерудицію й уяву, сприяють співпраці та діалогу між вчителем та учнем. У процесі уроку діти переважно працюють колективно, що дає змогу поділитися різними точками зору про об’єкти, явища, які вивчають, виділити головне і вилучити зайве.

Сидячи в колі один проти одного, кожна дитина вдумливо і поважно вітається з іншими дітьми, після чого впродовж короткого часу ділиться власним досвідом зі своїми товаришами, які з повагою слухають її, ставлять свої запитання та коментують. Формувати розвинуте критичне мислення, здатність мати власну точку зору;виробляти навички ефективного спілкування;навчати творчо працювати;формувати бачення самого себе, вміння критично, але адекватно оцінювати себе та іншихалгоритм нестандартного уроку.

Проблеми реформування педагогічної науки та освітиотже, нестандартні уроки дозволяють мені урізноманітнювати форми й методи роботи, позбавлятися шаблонів, створювати умови для виховання творчих здібностей учня, розширювати свої функції, як вчителя. Нетрадиційні методи проведення уроків дають можливість не тільки підняти інтерес учнів до предмету, але й розвивати їх творчу самостійність, навчати роботі з різними джерелами знань. Stem - освіта – це низка чи послідовність курсів або програм навчання, яка готує учнів до успішного працевлаштування, до освіти після школи або для того й іншого, вимагає різних і більш технічно складних навичок, зокрема із застосуванням математичних знань і наукових понять. Я вчитель предметів художньо - естетичного мистецтва і мені було дуже цікаво, як можна застосовувати мистецькі знання та навички саме в цій освіті, та як відреагують на все це учні. Мейкерський рух – це гуртки та секції технічної творчості, які дають поштовх сучасній школі відмовлятися від традиційного навчання за партами на користь спільного виконання проектів. Завдання сучасного вчителя – модернізувати навчальний процес так, щоб забезпечити його пошуковий та дослідницький характер шляхом упровадження інноваційних технологій навчання з метою формування46. Поєднання декількох предметів, так звана інтеграція, за відповідною темою, яка надасть можливість якомога глибше зануритися в той результат, який очікується отримати на кінцевому етапі. Для того, щоб виготовити одяг, спочатку потрібно прорахувати всі розміри (висоту, ширину, обхват, об’єм тощо) і нам в нагоді знадобляться математичні знання. Потрібно обрати матеріал, з якого буде виготовлена сукня, тобто, щоб це був і екологічно - чистий матеріал, і не приносив шкоди організму, – і тут нам потрібні знання природничих дисциплін (біологія, хімія, основи здоров’я). Наступний етап – створення ескізу майбутнього одягу (образотворче мистецтво, музика, адже якраз музика і надихає людину творити дива)… ескізи створюємо на папері, та в комп’ютерних програмах (paint). Використання steаm - освіти на практиці – це прекрасна можливість навчити учнів мислити та знаходити необхідну інформацію, вирішувати складні завдання, приймати рішення, організовувати співпрацю з іншими учнями та учителем. Впровадження steam - освіти на ранніх етапах навчання буде сприяти знайомству учнів з першими кроками наукової діяльності, їх творчому та інтелектуальному розвитку, навчить організовувати та контролювати проекти, тим самим гарантуючи їх гармонійний розвиток, що відповідає вимогам сучасності. В різні історичні періоди становлення та розвитку різноманітних технологій актуальною була проблема пов’язана з підготовкою працівників здатних до творчої праці. Проте невпинний розвиток техніки, технологічних процесів, і відповідне становлення проектної культури на виробництві, вказувало на необхідність залучення до творчої діяльності якомога більшої кількості робітників. Для цього необхідно виявити його закономірності, на основі яких можна створити певні методи або прийоми, володіння якими дозволило б більш ефективно займатись винахідництвом чи проектуванням технологічних об’єктів. Дослідники ретельно вивчали особистість винахідника намагаючись встановити зв’язок між психологічними особливостями (навіть рівнем нервових захворювань) та геніальністю. В літературних джерелах можна знайти твердження, що одним з перших методів, яким було започатковано науковий підхід до організації творчої праці є метод мозкового штурму.

До складу групи також, мають входити як найменше дві особи, які не мають ніякого відношення до розв’язуваної задачі або відповідного фаху з тієї галузі, в якій розв’язується проблема. Головне завдання „генераторів” полягає у тому, щоб запропонувати якнайбільшу кількість ідей з розв’язку поставленої проблеми, в тому числі і фантастичних чи навіть жартівливих. Пряму, особисту, символічну, фантастичну; з точки зору методики трудового навчання одним з недоліків впровадження даного методу на уроці є нераціональне використання часу.

Найбільш ефективно вищевказаний метод можна використовувати під час пошуку проблем (варіантів виробів), які учні будуть виготовляти у продовж наступних уроків у вигляді навчальних або творчих проектів. Це, відповідно, дає змогу учням реально оцінити (обговорити з учителем та товаришами) свої можливості і вибрати для виготовлення такий проект, який буде цікавим і одночасно посильним для виконання. Після перегляду дітьми різних джерел (відповідно до змісту практичної роботи навчальної програми для 5 - го класу), учитель формулює проблемне запитання. Запропонувати найбільш цікаві на думку дітей об’єкти праці, які б вони хотіли проектувати і виготовити з урахуванням того, щоб вони знайшли своє застосування в школі, дома або на дозвіллі. Слід також відзначити, що діти у п’ятому класі часто піддають цензурі власні думки і не висловлюють своїх ідей в голос очікуючи негативної оцінки з боку учителя. Далі учитель звертається до дітей з проханням здійснити вибір найбільш актуальної проблеми (майбутнього об’єкту праці), яка б відповідала вимогам даного колективу, потребам школи тощо. Наведений тут приклад є лише приблизним варіантом – це може бути перелік більш конкретних речей, які на думку дітей є необхідними і цікавими для них у плані виготовлення. Виготовлення підкладок для заточування інструменту (стамесок), пристрою для пиляння лобзиком, брусочків з наждачним папером, коробочок для дрібних деталей тощо. Під методом фантазування можна розуміти такий спосіб спільної діяльності учнів та учителя, коли досягається уявлення не існуючого образу об’єкта (виробу), який функціонує і вирішує поставлену проблему, тобто є розв’язком певної проблеми, навіть якщо деякі елементи конструкції (або в цілому конструкція) цього об’єкта невідомі. Відтворення по - можливості з як найбільшою кількістю деталей і уточнень об’єкта або процесу, який реально функціонує за відсутності негативних факторів. Головною вимогою з боку учителя в даній ситуації привчити дітей до того, що відправною точкою у фантазуванні має бути певна проблема або винахідницька задача, яку необхідно розв’язати.

З часом, з кожним наступним класом, проблематика завдань має ускладнюватися, і відповідно фантазування трансформуватися у більш складні системи пошуку.

На уроці у 5 - му класі дітям пропонують пофантазувати над створенням форми будь - якого виробу, який є посильним для виготовлення учнями цієї вікової категорії. Учитель може запропонувати дітям об’єднати геометричні фігури при конструюванні форми (контурів) трактора, літака - якщо виготовляється пласка іграшка, і поличка для книг, підвазонника - якщо проектується інший виріб залежно від інтересів учня. Лише після цього можна ставити перед класом більш складне (у плані абстрактності) завдання – створення певного образу виробу за інтересом учнів, і перенесення його на папір. З часом учні зможуть розв’язувати більш складні конструкторські задачі використовуючи фантазування не лише в процесі створення контурів виробу але й безпосередньо в його конструкції. Застосування операторів, що відображають інформацію в найбільш ефективних способах подолання протиріччя (списки і таблиці використання типових прийомів, таблиць). Учитель допомагає школярам віднайти в журналах, каталогах та інших технічних виданнях зразки об’єктів (ідеальні об’єкти) і пропонує порівняти знайдені зразки із реально існуючими об’єктами технологічної діяльності людини.

На основі порівняння виявляють технологічні протиріччя між знайденими зразками та реальними об’єктами і розробляють послідовність (алгоритм) дій по їх усуненню. Завчасно підготувати об’єкт проектування, над яким будуть працювати діти - підготувати літературу або зразки об’єктів, які будуть зразками (реальні об’єкти); наведемо приклад. Вищеописаний метод зразків є своєрідним „тренінгом”, який привчає дітей до вміння переключатись від процесу фантазування до більш критичного (з точки зору функціональних вимог) технологічного мислення. Суть методу ґрунтується на перенесенні ознак випадково вибраних об єктів на фокальний об єкт, внаслідок чого отримують незвичні поєднання, котрі дозволяють подолати психологічну інерцію. Наприклад, якщо вдосконалюваним (фокальним) об єктом є олівець, а випадковим об єктом - тигр, то отримаємо поєднання (сполучення) на зразок смугастий олівець, хвостатий олівець тощо. Одним із пріоритетних завдань, визначених національною доктриною розвитку освіти в україні, є створення передумов для виховання особистості, здатної творчо мислити, самостійно приймати нестандартні рішення, гнучко реагувати на зміни в умовах докорінної перебудови всіх сфер життєдіяльності суспільства. Формування творчої особистості, реалізація її природних нахилів і здібностей в освітньому процесі є стратегічним завданням, визначеним іі всеукраїнським з їздом педагогічних працівників. Дослідження сучасного стану початкової школи на тлі ринкових реформ та їх впливу на освітню галузь дали змогу виявити основну організаційну суперечність системи освіти.

), «особистість найінтенсивніше формується у період шкільного віку, то саме школа покликана відіграти провідну роль у творчому розвитку молодших школярів. Отже, виникає необхідність у глибшому вивченні сучасної вітчизняної і зарубіжної практики креативної педагогіки, теорії творчого розвитку молодших школярів, педагогічного досвіду навчання, виховання і розвитку особистості молодшого школяра засобами трудового навчання і виховання. З цього випливає, що проблема розвитку творчої особистості молодшого школяра має комплексний характер і недостатньо ґрунтовно вивчена, а тому не знайшла повного відображення у психолого - педагогічній теорії і практиці. А такий її аспект, як функціональний вплив засобів трудового навчання і виховання на творчий розвиток учнів початкової школи практично залишається поза увагою вчених. Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови особливостей дитячої творчості молодших школярів засобами трудового навчання. Гіпотеза дослідження - рівень творчого розвитку молодших школярів зростатиме, якщо максимально враховувати їхні індивідуальні особливості, стимулювати емоційно - почуттєву сферу, сприяти дієвості уяви і фантазії, урізноманітнювати способи реалізації художнього образу на основі засвоєння засобів трудового навчання в конструктивній діяльності учнів початкової школи, використовувати міжпредметні зв язки різних навчальних дисциплін із трудовим навчанням. ), а також “національна доктрина розвитку освіти”, концепція національного виховання, державний стандарт початкової загальної освіти (галузь “технології”). Теоретичні - аналіз, порівняння й узагальнення психолого - педагогічної та методичної літератури, статей у періодичних виданнях, матеріалів наукових досліджень з цієї проблеми; емпіричні - педагогічне спостереження, педагогічний аналіз, анкетування, методики діагностики, констатуючий і формуючий експерименти, кількісна та якісна інтерпретація отриманих експериментальних даних. Дослідно - експериментальна робота проводилася протягом 2006 - 2008 років на базі соколівської зош і - ііі ступенів та переволочнянської зош і - іі ступенів буського району львівської області. Опрацьовано результати педагогічного експерименту, проаналізовано та узагальнено емпіричний матеріал, сформульовано висновки, розроблено рекомендації, які втілено у практику трудового навчання молодших школярів. Світова практика свідчить, що завдання, які постали перед сучасною цивілізацією, примушують постійно удосконалювати освітні системи, шукати шляхи їх якісного оновлення. Тому, беручи до уваги такі освітні принципи, як гуманізація та демократизація, ми маємо побудувати такий педагогічний процес, в якому б пов язувалися в єдине ціле потреби суспільства та інтереси особистості, громадські запити і самореалізація дитини, розвиток закладених у неї можливостей. Наукове осмислення сутності творчого розвитку особистості у межах пропонованого дослідження значною мірою пов язане з аналізом класичних філософських (г. ) підходів до трактування цього феномена, як продуктивної людської діяльності, здатної породжувати якісно нові матеріальні та духовні цінності і спрямованої на самовираження і самоактуалізацію особистості. На цій підставі нами сформульовано власну інтерпретацію категорії “творчий розвиток” - це динамічний процес формування особистості, спрямований на розширення спектру здібностей та особистісних якостей, які проявляються і збагачуються у практиці різних видів конструктивної діяльності, результати її характеризуються новизною та оригінальністю. Наведене розуміння категорії “творчий розвиток” стало підґрунтям для генерування ідеї щодо виключної ролі трудового навчання у творчому розвитку особистості молодшого школяра. Розуміння і знання явищ та процесів природи, дійсності і праці, активізація логічного, абстрактного й художнього мислення, збагачення уяви, фантазії, підсилення інтуїції і т. 1) мнемічна підсистема виступає як активний процес, який виконує продуктивну функцію організації і регуляції трудової діяльності; 2) сенсорно - перцептивний блок визначає якість створюваного візуального образу у відповідності з реальною ситуацією і забезпечує свого роду програму для організації творчої роботи учнів, активізації творчого мислення; 3) інтелектуальний блок, включаючи такі операції мислительні операції як аналіз, синтез, порівняння, виявлення аналогій тощо, здійснює функцію пошуку і прийняття рішення, вибору найбільш доцільного і пластичного способу зображення із всіх можливих, які дають змогу генерувати образотворчий задум; на цій основі відбуваються процеси, завдяки яким складаються стосунки між людиною, мистецтвом і навколишнім світом, збагачуються способи і корекція життєвого досвіду окремої людини, створюються моделі життя, дитина входить до світу творчості й залучається до скарбів художньої культури комунікативними засобами.

На сучасному етапі розвитку психолого - педагогічної науки обдарованими і талановитими учнями вважають тих, у кого професійно підготовлені люди виявили наявність потенціалу до високих досягнень. Здібності - це такі індивідуально - психологічні особливості людини, які сприяють успішному виконанню тієї чи іншої діяльності і не зводяться до наявних у неї знань, умінь, навичок. Обдарованість - це сукупність здібностей, яка обумовлює особливо успішну діяльність людини у певній галузі і виділяє її серед інших осіб, які навчаються цієї діяльності чи виконують її в тих же умовах. Для неї подібне вирішення буде особисто творчим, і суб єктивно вона переживає його як відкриття, як створення оригінального продукту, як новий підхід до вже відомого. На користь твердження про те, що творчість є потребою людини, свідчать ті почуття невдоволення, суму, пригніченості, яких зазнає людина, коли їй доводиться виконувати одноманітну роботу.

Відомі експерименти, в яких піддослідні мусили протягом деякого, досить тривалого терміну ставити крапки на папері у суворо регламентованій послідовності. індивіди з домінуючим конвергентним мисленням здатні з допомогою наявних знань та логічних міркувань розв язати задачу єдино вірним, на їхню думку, способом. Відомо, що ейнштейн і черчілль погано вчилися у школі, але не через недисциплінованість чи неуважність, а через нездатність прямо відповідати на поставлені запитання. Творчі люди, із домінуючим дивергентним мисленням, схильні утворювати нові комбінації із елементів, котрі більшість людей використовують стереотипно, або формувати зв язки між двома елементами, які на перший погляд не мають нічого спільного. На превеликий жаль, люди хочуть бути такими, як усі, їм властива конформність, тобто такий стан, при якому людина відмовляється від власної думки, поглядів, а приймає думку більшості. В останні роки у результаті експериментальних досліджень встановлено, що творча діяльність людини забезпечується специфічними, особливими здібностями, які назвали креативність - виявляється як здатність висувати неординарні та нестандартні ідеї, уникати в мисленні традиційних схем, швидко розв язувати проблемні ситуації. Пізнавальна сфера творчо спрямованих людей відрізняється наявністю загальних понять, широких категорій, синтетичністю сприймання навколишнього світу, високим рівнем когнітивної гнучкості. Такі якості дивергентного мислення наче протидіють конвергентному, що зорієнтоване на знання, логіку, певну послідовність, оперує чіткими логічними категоріями і підводить під них існуючу проблему, намагаючись вирішити її відповідно до певних правил, законів, формул. Вони добре контролюють свої дії, залишаючись вільними у своїх вчинках; легко переходять від дитячого до дорослого стилю поведінки, добре інтегруються в соціумі і виявляють великий інтерес до всього нового. Вони постійно відчувають страх через суперечності між власними уявленнями та вимогами школи, які не можуть виконати; це призводить до появи “комплексу неповноцінності”. Діти цього типу бояться оцінки своїх вчинків іншими і почувають себе комфортно лише тоді, коли можуть поводитися відповідно до власного ритму діяльності і власної фантазії. Конвергентний інтелект (iq) обмежує прояви креативності при низьких значеннях iq; при iq вище деякого “порогу” творчі досягнення від інтелекту не залежить. Таким чином, зняття регламентації поведінки випробуваного при тестуванні креативності призвели обґрунтування креативності та інтелекту як незалежних факторів. З іншого боку, виявлено факт, що зовнішня мотивація творчих проявів (з допомогою інструкцій) впливає на покращення результатів роботи некреативних дітей, але мало впливає на творчу продуктивність креативів. Отже, відсутність регламентації поведінки (зняття ліміту часу, змагальності, оцінювання) дає можливість виявити внутрішню мотивацію, адекватну креативній поведінці творчої дитини.

Тому, щоб зрозуміти, як розвивається творча діяльність, необхідно оцінити не лише і не стільки необхідний для цієї діяльності базовий рівень інтелекту, скільки особистість людини та умови її розвитку.

Людина з високим рівнем дивергентного мислення важко входить в життя соціальної групи, хоча й відкрита для оточуючих і користується певною популярністю. Разом з тим творча особистість недогматична, і її уявлення про життя й суспільство, як і усвідомлення смислу власних вчинків, можуть бути дуже неоднозначними.

Щоб креативність сформувалась як глибинна (особистісна), а не лише поведінкова (ситуативна) якість, процес повинен відбуватися саме під впливом умов середовища. Лазерні програвачі, мікрокомп ютери, текстові редактори, відеокамери, магнітофони, автомобільні кондиціонери істотно змінили характер нашої роботи і дозвілля протягом останніх двадцяти років. Науково - технічний прогрес, визнаний у всьому світі як найважливіший чинник економічного зростання, все частіше і в західній, і в вітчизняній літературі зв язується з поняттям інноваційного процесу.

Це, як справедливо відмітив американський економіст джеймс брайт, єдиний в своєму роді процес, об єднуючий науку, техніку, економіку, підприємництво і управління. Потенційні можливості розвитку та ефективності виробництва визначаються передовсім науково - технічним прогресом, його темпами і соціально - економічними результатами.

Щоцілеспрямованіше й ефективніше використовуються новітні досягнення науки і техніки, котрі є першоджерелами розвитку продуктивних сил, то успішніше вирішуються пріоритетні (щодо виробничих) соціальні завдання життєдіяльності суспільства. Нтп властиві еволюційні (зв язані з накопиченням кількісних змін) та революційні (зумовлені стрибкоподібними якісними змінами) форми вдосконалення технологічних методів і засобів виробництва, кінцевої продукції. До еволюційних форм нтп відносять поліпшення окремих техніко - експлуатаційних параметрів виробів чи технології їхнього виготовлення, модернізацію або створення нових моделей машин, обладнання, приладів і матеріалів у межах того самого покоління техніки, а дореволюційних. Науково - технічна революція (нтр) відбиває докорінну якісну трансформацію суспільного розвитку на засаді новітніх наукових відкриттів (винаходів), що справляють революціонізуючий вплив на зміну знарядь і предметів праці, технології, організації та управління виробництвом, характер трудової діяльності людей. Науково - технічний прогрес, що завжди здійснюється у взаємозв язаних еволюційних і революційних його формах, є домінантою (визначальним чинником) розвитку продуктивних сил, невпинного підвищення ефективності виробництва. Він безпосередньо впливає передовсім на формування й підтримування високого рівня техніко - технологічної бази виробництва, забезпечуючи неухильне зростання продуктивності суспільної праці. інструктаж – це сукупність методів навчання, спрямованих на пояснення мети, завдань, послідовності і прийомів виконання трудового завдання та окремих трудових операцій, які необхідно засвоїти учням. Такими методами є демонстрування трудових дій, прийомів і пояснення правил їх виконання; бесіда, у процесі якої вчитель з’ясовує, наскільки учні зрозуміли поставлене завдання. 2) обґрунтування змісту інструктажу; якщо завдання, яке ставить учитель перед учнями, незрозуміле їм, то вони часто порушують умови його виконання; 3) повнота інструктажу і його розчленування на елементи; в залежності від складності завдання інструктаж може бути даний весь або по частинах; вступний інструктаж – це повідомлення учням вказівок із виконання трудових процесів, операцій і різних завдань, що супроводжується демонструванням об’єктів, які вивчаються, і відповідних наочних посібників; демонструванням прийомів поводження з інструментами, прийомів виконання операцій; аналізом технічної документації (креслень, ескізів, технологічних карток). Як правило, поточний інструктаж проводиться індивідуально, а якщо однакові помилки допускають ряд учнів, то проводиться поточний інструктаж для всього класу - фронтальний. Проводиться заключний інструктаж у формі бесіди, під час якої розглядається і оцінюється правильність і якість виконання учнями завдання, роз’яснюються допущені помилки, їх причини та шляхи виправлення.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

беларуская мова 4 класс решебнік 2021 2 часть